Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ... смотреть
ВЕ́ЛЕТ, а, ч.Те саме, що ве́летень.Чи велет предвічний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (І. Франко);– А ти хіба не лицедій? – спитав русявий велет... смотреть
"великан", диал. вариант слова волот – то же, укр. велетень, велет "великан". Сюда же фам. Вельтиищев, по Соболевскому, РФВ 66, 350. Миклошич (см. Mi. EW 394) сопоставляет со ср.-лат. Veletabi, названием зап.-слав. племени в Мекленбурге; нем. Wilzen = зап.-слав. *Veletove. Объяснить колебание *veletъ, *volotъ трудно. Соболевский (РФВ 64, 117) допускает различные ассимиляции гласных, но этого недостаточно. Брюкнер (AfslPh, 42, 138) связывает *veletъ со ст.-слав. велии "большой" (см. великий, волот)... смотреть
імен. чол. роду, жив.исполин
[wełet]ч.wielkolud, olbrzym
-а, ч. Те саме, що велетень.
ВЕЛЕТЕНЬ гігант, титан, колос, неї. ломус, флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. циклоп; (науки) геній.
див. Великий; високий; сильний
Ве́лет, -та, -тові, -те! ве́лети, -тів
ве́лет іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Те саме, що велетень.
Giant, colossus
Волат
поэз. см. велетень
велет, -а
великан
волат
волат