Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ГЛИ́БА, и, ж.Те саме, що бри́ла.Летить каміння, летять глиби страшні на військо королівське (А. Шиян);Коли зверху шугонула товстелезна глиба зеленого л... смотреть
БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшіл... смотреть
[hłyba]ж.bryła
-и, ж. Те саме, що брила.
імен. жін. роду
"мерзлая глыба земли", с.-в.-р. (Барсов). Неясна фонетическая связь с глыба, от которого его не хотелось бы отделять.
ГЛИБА ж. новг. костр. глыба; мерзлая грязь, колышка, груда, колоть.
див. брила
Брила, груда, грудомаха
-и, ж. Те саме, що брила.
гли́ба іменник жіночого роду
Брила
правильніше: брила
-и ż bryła, gruda
Брила
брила