Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ЖЕРСТЬ, і, ж. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха. На даху його будинку крутиться вирізаний з жерсті півник (Донч., IV, 1957, 312); Він саме відкривав коробочку з консервами і різав жерсть легко, немов папір (Ткач, Крута хвиля, 1956, 78); * У порівн. Сухе листя деренчало.., як жерсть (Донч., V, 1957, 175). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 521.... смотреть
Tin, tinplateбіла жерсть — white metalжерсть жовтої міді — yellow metalжерсть червоної міді — lattenчорна жерсть — sheet ironоцинкована жерсть — white ... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.речовинажесть
[żerst']ж.blacha техн., будівн.
-і, ж. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха.
жересть, жерздь ж. "толстая жердь", диал., наряду с жорость – то же, южн. (Шахматов, ИОРЯС 7, 1, 300). От жердь (см.).
БЛЯ́ХА (листове залізо), ЖЕРСТЬ.
-і, ж. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха.
【阴】 白铁, 马口铁
Жерсть, -сти, -сті, же́рстю
жерсть іменник жіночого роду
Бляха
Бляха
жесть
бляха
бляха