КРИЖ, а, ч., заст.1. Хрест.Ой виступила Матір Божая, На крижеві стала (П. Чубинський);Серце моє обгоріло і всохло. І стала я, мов сова на руїнах, мов о... смотреть
ХРЕСТ (предмет у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., з'єднаних хрестоподібно), ХРЕСТОВИ́НА, ХРЕСТОВИ́ННЯ заст., ОХРЕ́СТЯ, КРИЖ заст... смотреть
КРИЖ, а, ч., заст. 1. Хрест. Ой виступила матір божая. На крижеві сіпала. (Чуб., І, 1872, 161). ◊ Лежа́ти (лягти́, па́дати, впа́сти і т. ін.) кри́жем — лежати, надати лицем до землі, розкинувши руки. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем (Шевч., І, 1963, 92); Лежала [Юзя] крижем на голій підлозі (Л. Укр., III, 1952, 657). 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча). Зняв [Добриня] з голови шолом, поклав руку на криж меча (Скл., Святослав, 1959, 268). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 342.... смотреть
-а, ч., заст. 1) Хрест. •• Лежати крижем — лежати, падати лицем до землі, розкинувши руки. 2) Хрестоподібне руків'я (звичайно меча).
-а, ч., заст. 1. Хрест. 2. Хрестоподібна ручка (звичайно меча). Прогірклим медом пахне сіножать, зелені шкла горять в зеленій хижі, де мертві сплять, навіки впавши крижем, здобувши приостанню благодать. (П-1:76).... смотреть
-а, ч. , заст. 1》 Хрест.Лежати крижем — лежати, падати лицем до землі, розкинувши руки.2》 Хрестоподібне руків'я (звичайно меча).
імен. чол. роду, жив.крестец
Криж, -жа́, -же́ві; крижі́, -жі́в (хрест)
Криж:— хрест [21;42;III,IV]
криж іменник чоловічого роду хрест; хрестоподібна ручка - звичайно меча) рідко
ЗСТ. хрест; АНАТ. крижова кістка; мн. КРИЖІ, поперек.
Хрест, хрестик, хрестичок
полотно, сукно, відріз тканини
Хрест
Крыж
"крест", см. крыж.
устар. крест
криж, -а
хоругва
крыж
крыж