КУЛЬША

кульша
ку́льша
"бедренная кость", ку́льжа – то же, диал., курск., орл. (Даль), блр. ку́льша, польск. kulszа (виленск.). Заимств. из лит. kùlšė, kùlšis "бедро"; см. Малиновский, РF 1, 182 и сл.; Шпехт 207; Отрембский, JР 16, 82; Мi. ЕW 147. О балт. слове см. Траутман, ВSW 145.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

КУЛЮЧКИ →← КУЛЬТЯПАТЬ

Смотреть что такое КУЛЬША в других словарях:

КУЛЬША

КУ́ЛЬША, і, ж., розм.Те саме, що стегно́.– Не бійсь! не ляжу спати голодна, – обізвалась Масючка і взяла, при тих словах, качину кульшу в руки (І. Нечу... смотреть

КУЛЬША

СТЕГНО́ (верхня частина ноги людини або тварини), КЛУБ перев. мн., КУ́ЛЬША розм. Перед самим окопом її поранило вдруге двома кулями: однією в стегно, д... смотреть

КУЛЬША

"бедренная кость", кульжа – то же, диал., курск., орл. (Даль), блр. кульша, польск. kulszа (виленск.). Заимств. из лит. kulse, kulsis "бедро"; см. Малиновский, РF 1, 182 и сл.; Шпехт 207; Отрембский, JР 16, 82; Мi. ЕW 147. О балт. слове см. Траутман, ВSW 145.... смотреть

КУЛЬША

-і, ж. Те саме, що стегно.

КУЛЬША

Ку́льша, -ші, -ші, -шею; ку́льші, кульш, -шам

КУЛЬША

ку́льша іменник жіночого роду стегно рідко

КУЛЬША

-і, ж. Те саме, що стегно.

T: 250