КУЛЯ

куля
ку́ля
"пуля", южн., зап.; укр., блр. ку́ля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kûlе "шар, пуля"; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гётце 291.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

КУЛЯВЫЙ →← КУЛЮЧКИ

Смотреть что такое КУЛЯ в других словарях:

КУЛЯ

КУ́ЛЯ¹, і, ж.1. матем. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра.Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворе... смотреть

КУЛЯ

не бере́ ніщо́ (воро́жа ку́ля) кого. Хто-небудь залишається живий, кого-небудь не можна вбити. Теж був простий козак, не характерник, бо характерник знає таку молитву: як замолитвує себе, то тоді його ніщо не бере (М. Лазорський); — Характерник, синку, такий собі запорожець,— казав дід, .. — такий собі запорожець, що вміє себе замолитвувати: тоді його не бере ворожа куля. От, приміром, куля летить просто тобі на характерника, долетіла, вдарила в груди і сплескалась (М. Лазорський). підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т. ін.) під ку́лю. Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів); Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко). підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони .. підставляли себе під сокири (А. Хижняк). пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню). Застрелитися. В бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. Бедзик); — Да, коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі, .. я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (А. Головко); Я поки й віку, не збагну, як Ничипір Безхлібний міг у тридцять шостому році пустити собі кулю в скроню! (Н. Тихий). хоч ку́лю в лоб. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. — Нічого мені тепер не соромно,— з серцем мовила Ганна,— ..Погуляла, а на похмілля тепер хоч і кулю в лоб! (О. Гончар).... смотреть

КУЛЯ

I -і, ж.1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •... смотреть

КУЛЯ

(Kula), Витольд (р. 1917) - польск. историк-экономист. Окончил Варшавский ун-т. Руководитель отдела (сектора) Ин-та истории Польск. АН, проф. Варшавско... смотреть

КУЛЯ

імен. жін. роду1. геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра2. предмет, що має таку формушар сущ. муж. рода3. маленький свинцев... смотреть

КУЛЯ

I -і, ж. 1》 Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі.2》 Предмет, що має таку форму. Земна куля.К... смотреть

КУЛЯ

◨ КУЛЯ, и, ж.Круглое тело, шар.Глобус. Тѣло со всѣх сторон круглое, каково есть мячь, по руски Куля. Мн. миров 50.||◄Пуля, ядро.Желѣзные и свинцовые ку... смотреть

КУЛЯ

I(сферичне тіло) ball; globe, sphere, orb; (кегельбану) bowlземна куля — the globeповітряна куля — balloonII(для стрільби) bullet, projectileтрасувальн... смотреть

КУЛЯ

I【阴】 球; 球体Земна куля 地球Повітряна куля 气球II【阴】1) 弹头, 子弹2) 旧 炸弹; 炮弹

КУЛЯ

МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спир... смотреть

КУЛЯ

Куля Акилина, Вукол Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский.2011.

КУЛЯ

корень - КУЛ; окончание - Я; Основа слова: КУЛВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - КУЛ; ⏰ - Я; Слово Куля содержит следу... смотреть

КУЛЯ

[kul'a]ж.1) kulaземна куля — kula ziemska мат.2) kula, pocisk військ.

КУЛЯ

ку́ля 1. вул., знев. нога (ст)|| = "ґєра"◊ да́ти по ку́лях 1. допекти (ст) 2. побити (ст): “Ми маєм там і дати їм по кулях”, – закінчує з тріюмфом малий, бо бачить, що його новина зробила враження (Лисяк)|| = вигаратати 2. протез (ср)||куляс 3. вул. хліб (ст)... смотреть

КУЛЯ

Ку́ля:— дерев'яна нога, милиця [VI]— костур [51]— костур, саморобний протез [16]— милиця, костур [15;II]

КУЛЯ

Куля і в церкві чоловіка найде.Від смерті не втечеш.Куля розуму не має.Куля летить туди, куди стріляють.

КУЛЯ

Множина точок простору, відстань яких від заданої точки Р (центру к.) не перевищує постійного числа r (радіуса к.); об'єм к. V = 4πr3/3; площа поверхні... смотреть

КУЛЯ

ку́ля[кул'а]-л'і, ор. -леийу

КУЛЯ

"пуля", южн., зап.; укр., блр. куля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kulе "шар, пуля"; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гетце 291.

КУЛЯ

ку́ля 1 іменник жіночого роду геометричне тіло; снаряд ку́ля 2 іменник жіночого роду милиця діал.

КУЛЯ

сфера; (вогнепальна) о. дев'ять грам; Д. милиця; кулька.

КУЛЯ

lat. culyпуля; шар, шарик- зямная куля

КУЛЯ

Ку́ля, -лі, -лею; ку́лі, куль

КУЛЯ

, -т 1. весть, известие ; 2 . слух, молва

КУЛЯ

КУЛЯ ж. южн. зап. пуля.

КУЛЯ

куляж. —1) пуля;2) шар.

КУЛЯ

Пуля; шар, шарик, см. зямная куля

КУЛЯ

-і ż kula земна ~ kula ziemska

КУЛЯ

техн.; физ. баллон, пуля, шар

КУЛЯ

ტყვია; ბურთი, ბუშტი; ბირთვი

КУЛЯ

{ку́ла}-лі, ор. -леийу.

КУЛЯ

Шар

КУЛЯ

1) шар 2) пуля

КУЛЯ

ім bullet

КУЛЯ

bullet

КУЛЯ

шпиль

КУЛЯ

пуля

КУЛЯ

пуля

КУЛЯ

пуля

КУЛЯ

шар

КУЛЯ

шар

КУЛЯ

шар

КУЛЯ ВИТОЛЬД

Куля (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк-экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор раб... смотреть

T: 188