МОКВА

моква
мо́ква
"сырость", донск. (Миртов), укр. моква́ – то же, херсонск. (Бессараба 547), слвц. mokva "жидкость", чеш. mokvati "мочить, сочиться" (Голуб 159), первонач. *mоkу, род. п. mоkъvе. Родственно мо́крый.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

МОКЕЙ →← МОИСЕЕВА

Смотреть что такое МОКВА в других словарях:

МОКВА

СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ ... смотреть

МОКВА

МОКВА́, и, ж., розм.1. Мокротеча.Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець);Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Л. П... смотреть

МОКВА

-и, ж., діал. 1) Мокротеча. 2) Низина, залита водою. 3) Мокрота, сирість. 4) Дощ.

МОКВА

"сырость", донск. (Миртов), укр. моква – то же, херсонск. (Бессараба 547), слвц. mokva "жидкость", чеш. mokvati "мочить, сочиться" (Голуб 159), первонач. *mоkу, род. п. mоkъvе. Родственно мокрый.... смотреть

МОКВА

-и, ж. , діал. 1》 Мокротеча.2》 Низина, залита водою.3》 Мокрота, сирість.4》 Дощ.

МОКВА

моква́ 1 іменник жіночого роду мокротеча; сирість моква́ 2 іменник жіночого роду місце, залите водою * Але: дві, три, чотири мокви́

МОКВА

імен. жін. роду

МОКВА

див. бездоріжжя; грязь; дощ; низовина

МОКВА

МОКВА - дождь

МОКВА

дош зі снігом

T: 82