Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КА розм., ПА́СТКА діал. Подивився (Мишко) — грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука заб... смотреть
ПАЩЕ́КА, и, ж., розм.Те саме, що па́ща.Помаленьку вона [щука] рознімає свою пащеку і випускає воду (І. Франко);Перед очима мигнула пащека вовкодава (М.... смотреть
ПА́ЩЕКА, и, ж.Челюсть.Хамелеонт есть не большой звѣрок, .. его пащеки сжаты такою линѣею, которыя почитай не возможно видѣть. Арг. I 268. не-может сам... смотреть
роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг. Кричати, лаючи кого-небудь, скаржачись на когось і т. ін. (Русаловський:) Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий). пороззявля́ли пе́льки (про всіх або багатьох). — Коли б я не ходив у походи і не бачив турків.., ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють (З. Тулуб).... смотреть
-и, ж., розм. Те саме, що паща.
імен. жін. роду, жив.
ПАЩЕКА ж. челюсть и щека, бол. у зверя, животного. Коневья пащека та же дубинка. У волка пащеки сухие, да жилистые.
"челюсть животного", чеш. pasteka "пасть, жерло", польск. paszczeka – то же. От па- и щека (Ильинский, РФВ 73, 297).
паще́ка знев. рот (м, ср, ст)|| = брама●а́би твоя паще́ка трі́сла як варе́ник (проклін)
паще́ка: пасть [ІФ,1890]
див. рот
Паще́ка, -ки, -ці; -ще́ки, -ще́к
-и, ж. , розм. Те саме, що паща.
паще́ка іменник жіночого роду розм.
рот, але грубо
см. паща
щока