Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, М... смотреть
ПОТОРО́ЧА, і, ж., заст.1. Те саме, що при́вид 1, 2.Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застигли в сріблі... Поторочі ось і ось бовван... смотреть
-і, ж., розм. 1) Те саме, що привид 1), 2). 2) також лайл. Те саме, що опудало.
также поторочь ж. "встреча, случай, подробный рассказ; притча, помеха", зап. (Даль). Из *потърчь от торкать "бить" аналогично лат. саsus : саdеrе Неубедительно сближение с лит. tarti, tariu "говорить", pratarme "предисловие", вопреки Маценауэру (LF 13, 183).... смотреть
-і, ж. , розм. 1》 Те саме, що привид 1), 2).2》 також лайл. Те саме, що опудало.
імен. жін. роду
Харя, чудище, виродок, потвора, примара, страховище
див. гидкий; опудало
разг. пугало, чучело, чудище, страшилище; привидение, призрак
поторо́ча іменник жіночого роду, істота привид розм.
Поторо́ча, -чі, -чі, -чею