РУНА

руна
ру́на
прилаг. руни́ческий. Книжное заимств. через нов.-в.-н. Runе от д.-в.-н. rûnên "шептать", гот. rûnа "тайна" (Клюге-Гётце 472).


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

РУНД →← РУМЯНЫЙ

Синонимы слова "РУНА":

Смотреть что такое РУНА в других словарях:

РУНА

руна 1. ж. см. руны (1*). 2. ж. см. руны (2*).

РУНА

руна сущ., кол-во синонимов: 4 • богиня (346) • буква (103) • песня (161) • река (2073) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: богиня, буква, песня, река... смотреть

РУНА

I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сход... смотреть

РУНА

РУ́НА¹ див. ру́ни¹.РУ́НА² див. ру́ни².РУ́НА³, рун, мн. (одн. ру́но, а, с.).Молоді, густі сходи посівів; вруна.– Сей рік зарідливий буде. Подивитись на ... смотреть

РУНА

РУНА(в венг. миф.). Богиня мира.Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.руна ы, ж. (< финск. runo стихотворение,... смотреть

РУНА

I див. руни I.II див. руни II.III рун, мн. (одн. руно, -а, с.).Молоді, густі сходи посівів; вруна. || Густа, буйна зелень.

РУНА

корень - РУН; окончание - А; Основа слова: РУНВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - РУН; ⏰ - А; Слово Руна содержит следу... смотреть

РУНА

[runa]ж., мн. руниruna, pl runy (письмена, пісня)

РУНА

імен. жін. родурунавід слова: руноімен. сер. родуруно

РУНА

сущ. жен. родаруньот слова: руно сущ. ср. родаруно

РУНА

ру́на, ру́ны, ру́ны, ру́н, ру́не, ру́нам, ру́ну, ру́ны, ру́ной, ру́ною, ру́нами, ру́не, ру́нах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: богиня, буква, песня, река... смотреть

РУНА

I див. руни I.II див. руни II.III рун, мн. (одн. руно, -а, с. ).Молоді, густі сходи посівів; вруна.|| Густа, буйна зелень.

РУНА

ру́на 1 іменник жіночого роду літера ру́на 2 іменник жіночого роду епічна пісня ру́на 3 іменник жіночого роду молоді сходи руна́ іменник жіночого роду луна діал.... смотреть

РУНА

прилаг. рунический. Книжное заимств. через нов.-в.-н. Runе от д.-в.-н. runen "шептать", гот. runа "тайна" (Клюге-Гетце 472).

РУНА

שיר פיניСинонимы: богиня, буква, песня, река

РУНА

古文字Синонимы: богиня, буква, песня, река

РУНА

ру'на, ру'ны, ру'ны, ру'н, ру'не, ру'нам, ру'ну, ру'ны, ру'ной, ру'ною, ру'нами, ру'не, ру'нах

РУНА

Начальная форма - Руна, винительный падеж, женский род, множественное число, неодушевленное

РУНА

{²r'u:na}1. runa

РУНА

див. зелень; сходи

РУНА

див. вруна

РУНА

I филол.; лит. руна II (род. рун) с.-х. всходы; зеленя

РУНА

Уран Унр Руна Руан Наур Урна

РУНА

ВРУНА; густа зелень.

РУНА

Баллада карелов

РУНА

уран - урна

РУНА

• rouna

T: 145