САРНА

сарна
сарна́
"серна", зап. (Даль). Заимств. из польск. sarna – то же. См. се́рна.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

САРНОВАТЬ →← САРМА

Смотреть что такое САРНА в других словарях:

САРНА

СА́РНА, рідше СЕ́РНА, и, ж.Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами.На галяву вискакує з гущини сарна і .. зупиняється, витяга цікаву морд... смотреть

САРНА

Ссавець із родини порожнисторогих групи антилоп, водиться у скелястих гірських районах Європи та Азії; вис. у холці бл. 90 см; тримається невеликими гр... смотреть

САРНА

КОЗУ́ЛЯ (КОСУ́ЛЯ) (дика коза), СА́РНА (СЕ́РНА). В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (І. Цю... смотреть

САРНА

ссавець із родини порожнисторогих групи антилоп, водиться у скелястих гірських районах Європи та Азії; вис. у холці бл. 90 см; тримається невеликими групами; охороняється; в Україні траплялася до XIX ст. у Карпатах.... смотреть

САРНА

рідше серна, -и, ж. Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами.

САРНА

[sarna]ж.sama зоол.

САРНА

імен. жін. роду, жив.серна

САРНА

САРНА ж. зап. серна, козелок, животное, называемое и дикой козой, хотя у него рожки оленьи.

САРНА

рідше серна, -и, ж. Гірська коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами.

САРНА

зоол.chamois

САРНА

"серна", зап. (Даль). Заимств. из польск. sarna – то же. См. серна.

САРНА

сарнаж.серна, дикая коза (Cervus Capreolis) (ЗТ)

САРНА

Са́рна, -ни, -ні; са́рни, сарн

САРНА

са́рна іменник жіночого роду, істота

САРНА

lat. sarna; sernaсерна

САРНА

зоол.; = серна серна

САРНА

a. серна -и ż sarna

САРНА

козулясерна

САРНА

козуля серна

САРНА

заал. серна

САРНА

изжога.

САРНА

Серна

САРНА

არჩვი

T: 106