Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
СВЕ́РДЕЛ, дла, ч.Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, ґрунті і т. ін.Діждався Петро півночі, одягся, узяв з ... смотреть
род. п. -дла "сверло", сверел, зап., сверло, сверлить, укр. свердел, свердло, свердлити, блр. свердзел, др.-русск. свьрдьло (Кормч. 1282 г.; см. Соболевский, Лекции 112), свердьлы, мн. (Антон. Новгор. Л. 16), сербск.-цслав. свръдьлъ, болг. свърдел, свръдел, сербохорв. сврдао, род. п. сврдла, словен. svedr, род. п. -dra, чеш. svider, польск. swider.Предполагали родство праслав. *svьrdьlo с д.-в.-н., ср.-в.-н. swert "меч", др.-исл. sver – то же, также "membrum virile" (Шрадер–Неринг 1, 160), которые далее связывают с д.-в.-н. sweran "болеть", swero "ulcus", авест. vаrа- "рана"; см. Клюге-Гетце 552. С др. стороны, предполагали исходное *svьrb-dlo, родственное др.-исл. hvirfill "вихрь, кольцо, макушка, верхушка", нов.-в.-н. Wirbel "вихрь", д.-в.-н. hwerfan, werban "вращать" (Младенов 573). Ср. ст.-слав. седмь (см. семь). Наконец, пытались связать слав. слова с вертеть (см.) (см. Преобр. II. 258), но тогда ожидалось бы *с(ъ)версло из *s(ъ)vьrt-dlo-.... смотреть
імен. чол. родусверло сущ. ср. родавід слова: свердлоімен. сер. родусверло
-дла, ч. Ріжучий інструмент, обертаючи якого, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, ґрунті тощо.
-дла, ч. Ріжучий інструмент, обертаючи якого, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, ґрунті тощо.
тех.drill, borer, perforator, wimble
【阳】 技 钻, 钻头; 木工钻; 手摇钻, 曲柄钻
= свердло сверло, бурав; стол. коловорот (для ручного сверления)
див. свердло
Све́рдел, све́рдла; све́рдли, -длів
Свердзелтэбель
-дла m a. свердло -а n świder, wiertło
техн. бурав, коловорот (бурав), сверло
све́рдел іменник чоловічого роду
свердзелтэбель
свердзел тэбель
свердел, -дла
свитер