Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ЧИНГА́Л, а, ч., заст.Кинджал.І я теж оддав свою броню; тільки й зоставили собі по чингалу .. од звірюки (О. Стороженко);Зеленобородий бабай Усман встро... смотреть
КИНДЖА́Л, КИНЖА́Л розм., ЗАПОЯ́СНИК заст., ЧИНГА́Л заст. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (О. Стороженко); За ... смотреть
ЧИНГАЛ, чинжал, чинжалища м. чингалище ср. стар. кинжал, большой нож, как оружие, ятаган, засапожник. Он выдернул чингалище булатное, Кирша. | Чингал, китайское крепостное ружье; шамхал? <br><br><br>... смотреть
-а, ч., заст. Кинджал.
"кинжал", чингалище (Кирша Дан., часто в устн. народн. творчестве). Связано с кинжал (см.); ср. Корш, AfslPh 9, 502.
див. ніж
чинга́л іменник чоловічого роду кинжал арх.
-а, ч. , заст. Кинджал.