Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ПРАС¹, у, ч., рідко.Те саме, що пра́ска.Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (П. Дорошко);Порскнувши водою на штани, він так натиснув... смотреть
ПРА́СКА (нагрівальний прилад), ПРАС рідше, ЗАЛІ́ЗКО діал. Часто-густо з гарячою праскою в руках замислиться мати над синовою сорочкою (В. Москалець); І... смотреть
I -у, ч., рідко.Те саме, що праска. II -у, ч.Прес.
дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст. Бити кого-небудь. Тут на бігу поймав (спіймав) (Еней) за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу, Як пса, покинув на піску (І. Котляревський).... смотреть
◊ Давати прасу — сильно бити когось. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142).
"лук", болг. прас, сербохорв. прас. Из греч. – то же (Мi. ЕW 261; Фасмер, ИОРЯС 12, 2, 268 и сл.; Гр.-сл. эт. 159).
I -у, ч. , рідко.Те саме, що праска.II -у, ч. Прес.
прас 1 іменник чоловічого роду праска рідко прас 2 іменник чоловічого роду прес
Прас:— прочухан [25]
випрасуватизалізнийзалізопраскапраскупрасувати
ПРАС м. растен. Аllium porrum, порей, лукпорей.
випрасувати залізний залізо праска праску прасувати
бот. Allium Parrum пор (-ру), праж (-жу), прас (-су).
праска, д. залізко; Р. прес.
техн. рамбовка (инструмент)
lat. prasутюг
прасм.утюг
праска
Утюг
утюг
утюг