Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко.Те саме, що бараба́н 1.При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (І. Франко);[Голоси (за вікном:)] Вій... смотреть
тараба́н іст. мідний котел, обтягнутий шкірою, який використовують як бубон; барабан (ст): Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами під проводом полковників; за ними артилерія, при ній теслі, пушкарі й міські “цепаки” (міліція) (Крип'якевич)... смотреть
род. п. -а "барабан", зап., южн. (Даль), укр. тарабан, польск. taraban. Источником считается тюрк.; ср. тат. dаrаbаn "барабан", откуда путем дистантной ассимиляции получено барабан (Мi. ЕW 347; Преобр. I, 16); см. также выше. Ср. гумага из бумага. Отсюда тарабанить "колотить, барабанить", вятск. (Васн.).... смотреть
-а, ч., розм., рідко. Те саме, що барабан 1).
Тарабан тарабановский. Прибайк. Шутл.-ирон. Крайне глупый, бестолковый человек. СНФП, 129.
-а, ч. , розм. , рідко.Те саме, що барабан 1).
тараба́н іменник чоловічого роду барабан рідко
тарабанм.барабан
-а m pot. bęben
Прибайк. Шутл.-ирон. Крайне глупый, бестолковый человек. СНФП, 129.