ТАРАБАН

тарабан
тараба́н
род. п. -а "барабан", зап., южн. (Даль), укр. тараба́н, польск. taraban. Источником считается тюрк.; ср. тат. dаrаbаn "барабан", откуда путем дистантной ассимиляции получено бараба́н (Мi. ЕW 347; Преобр. I, 16); см. также выше. Ср. гума́га из бума́га. Отсюда тараба́нить "колотить, барабанить", вятск. (Васн.).


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ТАРАБАНИТЬ →← ТАРА

Смотреть что такое ТАРАБАН в других словарях:

ТАРАБАН

ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко.Те саме, що бараба́н 1.При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (І. Франко);[Голоси (за вікном:)] Вій... смотреть

ТАРАБАН

тараба́н іст. мідний котел, обтягнутий шкірою, який використовують як бубон; барабан (ст): Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами під проводом полковників; за ними артилерія, при ній теслі, пушкарі й міські “цепаки” (міліція) (Крип'якевич)... смотреть

ТАРАБАН

род. п. -а "барабан", зап., южн. (Даль), укр. тарабан, польск. taraban. Источником считается тюрк.; ср. тат. dаrаbаn "барабан", откуда путем дистантной ассимиляции получено барабан (Мi. ЕW 347; Преобр. I, 16); см. также выше. Ср. гумага из бумага. Отсюда тарабанить "колотить, барабанить", вятск. (Васн.).... смотреть

ТАРАБАН

-а, ч., розм., рідко. Те саме, що барабан 1).

ТАРАБАН

Тарабан тарабановский. Прибайк. Шутл.-ирон. Крайне глупый, бестолковый человек. СНФП, 129.

ТАРАБАН

-а, ч. , розм. , рідко.Те саме, що барабан 1).

ТАРАБАН

тараба́н іменник чоловічого роду барабан рідко

ТАРАБАН

тарабанм.барабан

ТАРАБАН

-а m pot. bęben

ТАРАБАН ТАРАБАНОВСКИЙ

Прибайк. Шутл.-ирон. Крайне глупый, бестолковый человек. СНФП, 129.

T: 139