ХАЙ

хай
"опытность", арханг., кемск. (Подв.). Из карельск. haju "ум, разум"; см. Калима 235 и сл.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ХАЙДАКАТЬ →← ХАЗИТЬ

Смотреть что такое ХАЙ в других словарях:

ХАЙ

хай 1. м. разг.-сниж. Шум, скандал. 2. частица разг.-сниж. Пусть, пускай.

ХАЙ

хай бенц, скандал, буза, бесчинство, крик, потасовка, тарарам, буча, дебош, драка, шум Словарь русских синонимов. хай см. скандал Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. хай сущ., кол-во синонимов: 20 • бенц (7) • бесчинство (13) • буза (28) • буча (28) • дебош (9) • драка (81) • здравствуй (32) • иди (9) • как оно (6) • крик (70) • потасовка (30) • привет (63) • пускай (12) • пусть (18) • скандал (40) • ступай (4) • тарарам (34) • хай-фай (3) • хаюшки (8) • шум (96) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, дебош, драка, здравствуй, иди, крик, потасовка, привет, скандал, ступай, тарарам, хай-фай, шум... смотреть

ХАЙ

ХАЙ. 1. част., у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн, або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання. — Христе, дай отому бродязі,— сказала вона, вказуючи головою на Івася,— шматок хліба та хай уже він іде, хай моєї душі не мучить (Мирний, І, 1954, 242); Перебалакайте по телефону з друкарнею.., хай вона зараз вишле мені 5-6 прим. книжки (Коцюб., III, 1956, 330); [Прапорщик:] Коли махну рукою — хай оркестр грає марсельєзу (Корн., І, 1955, 151); б) дозвіл, згоду. — Ну, що ж — хай буде поєдинок! — Це він говорить уголос, сідає на ліжко й витріщає в темряву очі (Коцюб., І, 1955, 408): — Хіба я не знаю, хіба я не чую, що про мене кажуть і думають?.. Знаю… добре знаю!.. Та хай кажуть, хай думають… (Мирний, І, 1949, 275); в) побажання, заклик. Хай згине цар! (Л. Укр., I, 195І, 253); Хай мир живе, хай дружби коло єднає нас в ряди міцні! (Сос., III, 1958, 222); — Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні (Гончар, III, 1959, 94); — А хай воно пропаде! (Довж., І, 1958, 220). Хай йому́ (їй)! — уживається при відмові від якої-небудь думки, дії, вчинку і т. ін. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі.— Хай йому. Тільки руки поб’єш! — сказав він і сів коло порога (Мирний, І, 1954, 270); І загуркотить журливо прядка до півночі, а жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні. Та яка з тіні радниця: сидить за спиною, хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! уже краще самій (Головко, II, 1957, 190); Хай мене́ (мені́)…; Хай я (мені́)… — уживається в сполуч. з дієсловом, що виступає як предикативне слово, для заперечення попередніх дій, вчинків або запевнення співрозмовника у вірогідності чого-небудь. — Який-бо ти, Грицьку, їй-богу! А якби тебе взяти в неволю?..— То крав би? га?.. — Хай уже б мені руки тоді повикручували! (Мирний, І, 1949, 307); Хай там що див. там; Хай ти (ви, він і т. ін.)…; Хай тебе́ (вас і т. ін.)…; Хай ти (вони́ і т. ін.) йому́…; Хай тобі́ (вам і т. ін.)…- уживається (перев. у сполуч. з дієсловом або прислівником, що виступає у функції предикативного слова) для вираження кому-небудь якихось побажань. — Хай його поб’є лиха година! Хіба я наймалася на таку роботу? Вони гуляють, бенкетують, а ти роби! (Мирний, III, 1954, 148); Пам’ятаєте, ми ще тоді з вами радили тому козакові невгамованому усе теє занедбати та додому повернутися — хай йому усе добре! (Вовчок, І, 1955, 329); — Хай вони [воли] виздихають йому до ночі… (Коцюб., II, 1955, 9); [Кость:] Це Пріся? Хай вам, як ви мене злякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (Вас., III, 1960, 156). 2. част. Уживається в знач. так і бути, гаразд, добре. Не вдалось, то й хай: сім років мак не родив і голоду не було! (Укр.. присл.., 1963, 194); [Парвус:] Я волів би, щоб се сказав хто інший, а не жінка Руфінова та ще й при чоловіку… Та хай і так (Л. Укр., II, 1951, 450); Вона хоче зустріти його несподівано, побачити його таким, як він є. Коли з бородою — хай! Вона ще ніколи не бачила його бородатим! (Гончар, III, 1959, 174); — Відступатимуть наші бійці — скажіть,— просив голова.., — щоб стаєнь, корівників, свинарників не палили. Ну, як бомба або снаряд попаде, то тоді вже хай… Що ж зробиш… (Тют., Вир, 1964, 329). 3. част., у сполуч. з дієсл. 1 ос. майб. ч. Уживається для вираження готовності або прагнення до чогось. — Паночку,— зітхнувши важко, вимовив він, — хай уже я один в одвіті буду… (Мирний, IV, 1955, 224); — Хай з ворогами й я сконаю, Та дай помститись за недолю. За сором мій і мого люду! (Л. Укр., І, 1951, 339); — Хай краще я самотужки всі лямки тягтиму, аніж маю нарікання терпіти!..— Еге-ге,— сказав Іван Антонович. — Бачу, ви, Хаєцький, погано зрозуміли свої командирські функції (Гончар, III, 1959, 310). 4. част., перев. при відокремлених словах або реченнях. Уживається для вираження допустового припущення; близьке за знач. до хоч би, навіть, хоч і. На жаль, у комісії так мало було відважних громадян. Та й що зробить хай найвідважніший? (Ле, Міжгір’я, 1953, 104); Зараз людям легше, аніж було кілька годин тому, коли йшли до економії. Вони вперше разом побачили, як з пана злетіла, хай на якусь хвильку, вся пиха, і він зі всім своїм розумом не міг одразу викрутитися перед ними (Стельмах, І, 1962, 359); Пейзажі Левітана чи Васильківського, хай на них і не видно людських постатей, все-таки — про людей, про одно з найблагородніших людських почуттів — любов до батьківщини (Рильський, IХ, 1962, 164). 5. спол. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні. І хай він, може, впаде, як Юрій Брянський, в задунайських низинах чи в словацьких горах, він і в останню передсмертну хвилину дякуватиме долі за те, що вона не водила його манівцями, а поставила в ряди великої армії на пряму магістраль (Гончар, III, 1959, 292); Хай мокро на ниві, хай тяжко орати, Та я ж переверну ще гори ріллі! (С. Ол., Вибр., 1959, 65); // у сполуч. з част. би, у знач. умовно-допустового спол. Виражає умовне припущення у знач.: а) можна допустити що, щоб; можна було б погодитися, якби. — І чого ти так убиваєшся, Мотре? — вговорює її баба.— Хай би що добре, а то таке ледащо! (Мирний, II, 1954, 178); Хай би Черниш, хай би хтось інший близький до Брянського очолював роту — Сагайда погодився б на таке беззаперечно. А то якийсь Кармазин. Стороння людина, далека від родинних традицій роти, прийшла собі на готове і стала тут спокійно порядкувати!.. (Гончар, III, 1959, 331); б) було б краще, якби; краще б. Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (Бажан, І, 1946, 298); А що, як насправді цар остався живим і готується з Англії повернутися в Росію? Хоч він і помазаник божий, а краще хай би спокійно лежав у землі, то і йому, Миронові, було б спокійніше на серці (Стельмах, II, 1962, 24); // Незважаючи на те, що; коли навіть. — Хай Параска і сяка, хай вона і така, та вона своє діло знає (Мирний, IV, 1955, 146); // у знач. умовного спол., розм. Виражає можливу умову (з дієсловами майбутнього часу). — Та борщу зварити зварю, а печене, хай хоч і погорить — то мені нема до його ніякого діла. Не мені ж його їсти! — жартував Свирид (Мирний, I, 1954, 243). 6. спол. мети. Уживається для приєднання підрядного речення мети до головного. Стягли ми з Карпа свиту, поклали на постіль — хай проспиться, а самі на коней та й майнули на розвідки (Коцюб., І, 1955, 304); Єсть у мене ще просьба і друга; Сюю просьбу я шлю твоїй музі, Хай вона, як зозуленька в лузі, Звеселить твого смутного друга (Л. Укр., І, 1951, 56). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 11.... смотреть

ХАЙ

ХАЙ¹, спол.1. допустовий. Уживається для вираження припущення при протиставленні.І хай він, може, впаде, як Юрій Брянський, в задунайських низинах чи в... смотреть

ХАЙ

бода́й (неха́й, хай і т. ін.) моро́ка кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу чого-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — А бабка бурчить, викладаючи факти: — Все пишуть і пишуть, бодай їм морока, А ти по конторах літай, як сорока! (С. Олійник). бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл..); — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові защадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало). неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..). неха́й (хай) бу́де гре́чка, жарт. Уживається для вираження згоди; гаразд, добре. Нехай буде гречка, аби не суперечка (М. Номис); Він не став заперечувати… Нехай буде гречка, виконає завдання (З газети); — Тільки не треба про смерть.— Хай буде гречка! Не будемо про смерть (П. Автомонов). неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка). неха́й (хай) повила́зять о́чі кому, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь. Нехай вашим ворогам очі повилазять, а наші рачки лазять (Укр.. присл..). нех повила́зять о́чі, діал. І Дмитро чує, як старий з серцем шепоче: — Сіль та печина з поганими очима. Хто уроче — нех йому повилазять очі (М. Стельмах). хай (би) йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); — Хай йому трясця, цьому улемові (вчителеві)! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш). хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..). хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. (Ярина:) Один він в неї, грець би його взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети). хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. (Чоловік 1:) Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї (управителя) поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її (гадюку)?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний). хай (неха́й) воно́ (він, вона́) (ясни́м вогне́м (по́лум’ям)) гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув (Карпець) скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах). хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл), <b ..></b>... смотреть

ХАЙ

I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з від... смотреть

ХАЙ

1) част., у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що вир... смотреть

ХАЙ

1》 част. , у сполуч. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслов... смотреть

ХАЙ

ХАЙ[англ. high - высокий] - 1) сленг состояние опьянения или возбуждения при принятии наркотика; 2) разг. форма приветствия (англ. hi или hey - «привет... смотреть

ХАЙ

(Ирк. обл.) название ряда урочищ - на тувин. и якут. языках кая, кия, хая, хайа означают "скала", "утес", "гора с крутым скалистым склоном". Кай на кет... смотреть

ХАЙ

ХАЙ, -я, м.Шум, крики; драка, потасовка.Хай поднять.Мужики, без хая!Возм. от общеупотр. «хаять»; ср. уг. «хай» — заявление в милицию.Синонимы: бенц, б... смотреть

ХАЙ

ХАЙ Жизнь, житье, проживание; живой.Страна, племя. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов.. Синонимы: бен... смотреть

ХАЙ

виг.let, mayхай буде так! — let it be so!хай живе! — long live!хай робить, що завгодно — let him do as he likes (pleases)хай живуть вони довгі роки — m... смотреть

ХАЙ

I【语气】 (与动词连用) 让, 叫Хай він іде 让他走吧Хай йому лихо! 口 叫他全完蛋!真该死!II【连】 即使, 就算Хай я не маю рації, але … 即使我不对, 但是…Хай пізно, але я піду 即使迟判, 沮是我要去; 就是晚了, 我... смотреть

ХАЙ

1) част. пусть, разг. пускай; чтоб; да (со знач. пожелания) хай живе! — (в призывах, приветствиях) да здравствует! хай йому всячина! — разг. чтоб ему пусто было! хай йому лихо — разг. прах его возьми [побери]! хай йому чорт [біс]! — чёрт его возьми [дери, подери, побери]! (при выражении уступки, согласия) чёрт с ним! хай тобі! — разг. чтоб тебя! 2) (союз уступит.) пусть, разг. пускай хай я не маю рації, але... — пусть я не прав, но... 3) (част. уступит.) хотя бы, пусть даже 4) (союз со знач. цели) чтоб, чтобы 5) (изъяснит. союз) пусть, разг. пускай • - хай би... смотреть

ХАЙ

Хай ХАЙ (ХАЕШЬ) Поднимется в ста процентах случаев употребления термина. Поднять Х. означает орать, быть инициаторов скандала, максимально прив... смотреть

ХАЙ

ха́я, м. груб. прост. Шум, скандал.Поднять хай. □ — В чем дело, из-за чего хай? А. Н. Толстой, Хмурое утро.Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, де... смотреть

ХАЙ

1) Орфографическая запись слова: хай2) Ударение в слове: ха`й3) Деление слова на слоги (перенос слова): хай4) Фонетическая транскрипция слова хай : [х`... смотреть

ХАЙ

Бить хаем. Кар. Громко кричать. СРГК 1, 73.Хай да май. Обл. Пренебр. Сброд, никчёмные люди. БМС 1998, 600; Мокиенко 1990, 149.Синонимы: бенц, бесчинств... смотреть

ХАЙ

корень - ХАЙ; нулевое окончание;Основа слова: ХАЙВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ХАЙ; ⏰Слово Хай содержит следующие... смотреть

ХАЙ

(шум, скандал). Искон. Производное (ср. лай) от хаять «ругать, осуждать», экспрессивного варианта каяться, см.Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, ... смотреть

ХАЙ

м. груб., прост.escándalo m, jaleo mподнять хай — armar escándalo (jaleo), armarla

ХАЙ

Гаразд, добре, добро, згода, згоден, най, нехайФразеологічні синоніми: хай вам (добре побажання); хай йому (їй); хай мені! (божба); хай тебе! (застереж... смотреть

ХАЙ

〔阳〕〈粗, 俗〉喧哗, 吵嚷, 吵闹, 打架闹事. поднять ~ 喧嚷, 吵闹, 打架闹事. Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, дебош, драка, здравствуй, иди, крик, потасовка, привет, ска... смотреть

ХАЙ

хай, х'аяСинонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, дебош, драка, здравствуй, иди, крик, потасовка, привет, скандал, ступай, тарарам, хай-фай, шум

ХАЙ

(2 м)Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, дебош, драка, здравствуй, иди, крик, потасовка, привет, скандал, ступай, тарарам, хай-фай, шум

ХАЙ

[haj]виг.niechХай живе! — Niech żyje!

ХАЙ

м. груб. cagnara f поднять хай — far cagnara Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: бенц, бесчинство, буза, буча, дебош, драка, здравствуй, иди, крик, потасовка, привет, скандал, ступай, тарарам, хай-фай, шум... смотреть

ХАЙ

I беда, несчастье; хай бооп, ол аарый берген к сожалению (букв, к несчастью) он заболел. II: хай дээр а) утихомирить, укротить; б) перен. призвать к порядку; приучить вести себЯ прилично; хай билбес см. хайжок.... смотреть

ХАЙ

Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 383.... смотреть

ХАЙ

Хай (шум, скандал). Искон. Производное (ср. лай) от хаять «ругать, осуждать», экспрессивного варианта каять(ся), см.

ХАЙ

(мн. хаейттае) 1) доля, часть; фылдаер хай большая часть; 2) участок; заеххы хай участок земли; хай каенын выделять, предназначать долю, часть, участок.... смотреть

ХАЙ

часткапусть¤ хай бог помагає -- бог в помощь

ХАЙ

niech, niechaj ~ живе! mech żyje!; ~ здійсняться твої мрії niech spełnią się twoje marzenia ~ буде так niech tak będzie

ХАЙ

межд ой

ХАЙ

High, район высокого атмосферного давления; обычно ассоциируется с давлением свыше 1 тыс. миллибар.

ХАЙ

Хай би тебе муха вбрикнула.Жартівливий прокльон.

ХАЙ

хай бенц, скандал, буза, бесчинство, крик, потасовка, тарарам, буча, дебош, драка, шум

ХАЙ

бодайдозволенийдозволитидозволятиздаватинайнай-найнехайпускай

ХАЙ

"опытность", арханг., кемск. (Подв.). Из карельск. haju "ум, разум"; см. Калима 235 и сл.

ХАЙ

хай = м. вульг. noise, commotion; поднять хай raise hell, a din, a row.

ХАЙ

вигук; мол. Здрастуй, привіт. БСРЖ, 638; ПСУМС, 74. ■ Від амер. розм. hi! - привіт!

ХАЙ

бодай дозволений дозволити дозволяти здавати най най-най нехай пускай

ХАЙ

ч., д. най; ФР. гаразд, добре , хоч ; ЯК СП. щоб ; (з нст. би) краще б .

ХАЙ

Хай, присл. = неха й

ХАЙ

Ударение в слове: х`айУдарение падает на букву: а

ХАЙ

xayмежд.ой (выражает удивление, исуг, досаду и т.п.) .

ХАЙ

Няхайпускаць

ХАЙ

ХАЙ - заявление в милицию, кpик

ХАЙ

хай частка незмінювана словникова одиниця

ХАЙ

груб. прост. гармідар, муж.

ХАЙ

lat. heyпусть, пускай

ХАЙ

Най, нехай

ХАЙ

хай хай, х`ая

ХАЙ

хайсм. <>

ХАЙ

няхайпускаць

ХАЙ

- приветствие.

ХАЙ

няхай пускаць

ХАЙ

Пусть, пускай

ХАЙ

пусть; пускай

ХАЙ

Гармідар

ХАЙ

დაე

T: 140