ХИСТ

хист
"ловкость, сноровка, умение", южн. (Даль, Шолохов), хи́стный "проворный", хиста́ть "двигать", укр. хист "ловкость, способность, дар", хистки́й "шаткий, одаренный, ловкий", блр. хiста́ць "шевелить, трясти", чеш. chystati "готовить", слвц. сhуstаt᾽ – то же, польск. chystać "качать".
Связано с хи́тить, хи́трый; см. Бернекер I, 414.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ХИТИТЬ →← ХИРЫЙ

Смотреть что такое ХИСТ в других словарях:

ХИСТ

ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) ро... смотреть

ХИСТ

ХИСТ¹, у, ч.Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності.А в городі бузина, на їй листу нема – Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (П... смотреть

ХИСТ

ХИСТ, у, ч. 1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб., V, 1874, 9); З нагоди Шуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі (Коп., Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Забашта, Нові береги, 1950, 95); // Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам’ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається (Вас., IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум’ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Дмит., Наречена, 1959, 149); // до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб’язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь (Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки,— це Валентин Модестович ладен був припустити (Шовк., Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже.— Хист у тебе, Варвара, до цього діла… (Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 10). &́9671; Тобі́ (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеем биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Котл., І, 1952, 214). 2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 60.... смотреть

ХИСТ

-у, ч. 1) Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. || Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. || до ... смотреть

ХИСТ

-у, ч. 1》 Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності.|| Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант.|| д... смотреть

ХИСТ

ма́ти (вели́кий) хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); (Настя:) На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. (Хома:) Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).... смотреть

ХИСТ

"ловкость, сноровка, умение", южн. (Даль, Шолохов), хистный "проворный", хистать "двигать", укр. хист "ловкость, способность, дар", хисткий "шаткий, одаренный, ловкий", блр. хiстаць "шевелить, трясти", чеш. chystati "готовить", слвц. сhуstаt – то же, польск. chystac "качать".Связано с хитить, хитрый; см. Бернекер I, 414.... смотреть

ХИСТ

(-у) ч. крим. Схильність до якоїсь діяльности. БСРЖ, 648; ЯБМ, 2, 491. ♦ Хист блатний. Здібність до злодійства. БСРЖ, 648; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 491.

ХИСТ

Gift, talent, endowment, faculty; ability, capacity, cleverness, facility; mother wit, sharpness

ХИСТ

уміння, здібності, с. дар, кебета, обдаровання, талант, о. іскра Божа, (до чого) потяг, нахил, хисть.

ХИСТ

[хист]-сту, м. (y) -с'т'і

ХИСТ

Хист, хи́сту, -тові до чого

ХИСТ

【阳】 能力, 本领; 才能

ХИСТ

— ловкость, сноровка.

ХИСТ

див. талант

ХИСТ

способности; реже способность, дарование, дар; талант

ХИСТ

Begavelse, givnad, talent

ХИСТ

ХИСТ - способность, деятельность

ХИСТ

Begavelse, talent

ХИСТ

Здольнасць

ХИСТ

хист іменник чоловічого роду

ХИСТ

Talang

ХИСТ

{хист} -сту, м. (y) -сті.

ХИСТ

-у m zdolność, talent

ХИСТ

см. хаернаег.

ХИСТ

ნიჭი, უნარი

ХИСТ

здольнасць

ХИСТ

здольнасць

ХИСТ

хист, -у

ХИСТ БЛАТНОЙ

ХИСТ БЛАТНОЙ - умеющий воpовать

ХИСТ У

(кого/чого) імен. чол. родударование сущ. ср. рода¤ хист до слова -- дарование к слову

T: 145