ШКУРА

шкура
I шку́ра
I. Ввиду отсутствия древних свидетельств на -у-, по-видимому, заимств. из польск. skórа "кожа, шкура"; см. Брандт, РФВ 24, 175. Едва ли родственно греч. σκῦτος ср. р. "кожа" (Эндзелин, СБЭ 72). Относительно прочих слав. родственных форм см. на скора́, выше. Реконструкция праформы *съкора (Соболевский, РФВ 67, 212 и сл.) не является обоснованной. От шку́ра образовано шкура́т "выделанная кожа", также в качестве прозвища, смол. (Добровольский), ср. фам. Скура́тов, Скуря́тников, имя собств. Ску́рло (Соболевский, там же). Согласный ш- носит отрицательную экспрессивную функцию.
II шку́ра
II "потаскуха, пропащая женщина". Связано с предыдущим, как об этом свидетельствуют оба знач. лат. scortum – "блудница" и "шкура", нем. Ваlg – то же; прочие семантические параллели см. у Вальде – Гофм. 2, 497 (с литер.). Сомнительна реконструкция праформы *шькура и сближение с ку́рва и ку́ра, вопреки Соболевскому (РФВ 67, 216). Ср. скурёха.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ШКУРАТЬ →← ШКУНА

Смотреть что такое ШКУРА в других словарях:

ШКУРА

        шкурка, снятый после убоя наружный покров тела животного, покрытый волосом; термин, принятый в кожевенной и меховой промышленности для обозначе... смотреть

ШКУРА

ШКУРА, -ы. 1. ж. Снятая с животного кожа вместе с наружным покровом(волосяным, чешуйчатым). Волчья ш. Делить шнуру неубитою медведя (потов, отех, кто делит между собой доходы, выгоды, к-рых еще нет и возможно вообщене будет; разг. ирон.). Спасать свою шкуру (серен.: спасать себя, не думая одругих; разг. преэр.). В шкуре чьей-и. быть (перен.: быть в чьем-н.положении, обычно плохом" незавидном; разг.). Волк в овечьей шкуре (перен.:о злом, жестоком человеке, к-рый прикинулся кротким, добрым). Шкуру (двешкуры, семь шкур) драть с кого-н. (перен.: беспощадно обирать; прост.). Насвоей шкуре узнать, почувствовать адпо-н. (испытать что-н. плохое на себе,на своем опыте; раэг.). Шкуру спустить с кохо-к. (перен" сильно избить,наказывая, а также вообще жестоко обойтись с кем-н., наказать кого-н.;раэг.). 2. м. и ж. Продажный человек" вымогатель и шкурник (прост. презр.).Ах ты, продажная ш.1 в уменьш. шкурка, -и, ж. (к 1 знач.). II прил. шкурный,-ая, oое (к 1 зиач:).... смотреть

ШКУРА

шкура 1. ж. 1) Снятая с убитого животного кожа вместе с наружным покровом. 2) разг. Оболочка, кожица, кожура. 3) а) разг.-сниж. Кожный покров у человека; кожа. б) перен. Жизнь, существование человека. 2. м. и ж. разг.-сниж. 1) Человек, проявляющий себя отрицательным образом. 2) Употр. как бранное слово.<br><br><br>... смотреть

ШКУРА

шкура ж.skin, hide; (с шерстью) fell сдирать шкуру (с рд.) — flay (d.), skin (d.) ♢ драть шкуру с кого-л. разг. — skin smb. alive дрожать за свою шкур... смотреть

ШКУРА

шкура См. кожа волк в овечьей шкуре, драть шкуру... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. шкура лахудра, выросток, шкурница, куркулька, кожа, козлина, курва, рвач, шкурка, подлец, развратница, склизок, кулак, негодяй, шкурник, цигейка, скора, руно, опоек, мерлушка, шкуреха, потаскуха, бычина, приобретательница, овчина, мех, стяжательница, вымогатель, стяжатель, одежда, куркуль, крупон, потаскушка, мерзавец, давалка, приобретатель, воловина, шаболда, мутон, каракульча, потаскунья Словарь русских синонимов. шкура 1. см. кожа. 2. см. развратница Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. шкура сущ., кол-во синонимов: 69 • борловина (1) • бычина (5) • верблюжина (2) • воловина (1) • вымогатель (12) • выросток (5) • давалка (16) • ергачина (1) • ирга (11) • ирха (4) • ишигенка (1) • ишигинка (1) • камус (4) • каракульча (2) • катило (2) • кашлак (2) • киса (14) • кожа (62) • кожица (13) • кожура (14) • козлина (5) • крупон (1) • кулак (25) • курва (32) • куркуль (16) • куркулька (9) • лахудра (32) • медведина (3) • медвежина (3) • мерзавец (48) • мерлушка (8) • мех (41) • муссук (1) • мутон (3) • небриз (1) • негодяй (66) • оболочка (71) • овчина (8) • одежда (297) • опоек (6) • пеллон (2) • подлец (51) • полукожник (1) • потаскунья (42) • потаскуха (46) • потаскушка (42) • приобретатель (15) • приобретательница (12) • проститутка (202) • пупок (12) • развратница (51) • рвач (14) • ровдуга (3) • руно (6) • скара (5) • склизок (1) • скора (5) • сохатина (2) • стяжатель (19) • стяжательница (13) • тулун (6) • харсук (1) • цигейка (3) • шаболда (30) • шкуреха (11) • шкурка (22) • шкурник (10) • шкурница (9) • яманина (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча, катило, кашлак, киса, кожа, козлина, крупон, кулак, курва, куркуль, куркулька, лахудра, медведина, медвежина, мерзавец, мерлушка, мех, муссук, мутон, небриз, негодяй, овчина, одежда, опоек, пеллон, подлец, потаскунья, потаскуха, потаскушка, приобретатель, приобретательница, проститутка, развратница, рвач, ровдуга, руно, склизок, скора, стяжатель, стяжательница, тулун, харсук, цигейка, шаболда, шкуреха, шкурка, шкурник, шкурница, яманина... смотреть

ШКУРА

ШКУ́РА, и, ж.1. Зовнішній покрив тіла тварини.Гнідко струснув шкурою, сіпнув і повагом пішов шляхом (Панас Мирний);Гнат Щербина, казали люди, своєю лап... смотреть

ШКУРА

аж із шку́ри вибива́тися. Дуже напружуватися, надриватися. Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить... (Панас Мирний). аж (і) шку́ра гово́рить на кому. Хто-небудь надзвичайно жвавий, енергійний або балакучий. На йому (ньому) й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний). (аж) сні́гом си́пле за шку́ру, безос. У кого-небудь з’являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т. ін. Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис). аж шку́ра боли́ть. 1. зі сл. ї́сти. Дуже хочеться. Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко); (Оришка:) Змерз!.. Аж посинів. (Антон:) Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький); // Дуже, нестерпно. (Петро:) Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний). 2. від чого. Дуже страждати. — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш і зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький). аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський). (аж) шку́ра ре́пає / ре́пне в кого, на кому—чому. Хто-небудь дуже товстий або щось дуже товсте. На ньому шапка кудлата була збита на потилицю, пика червона, ось-ось, здавалося, репне на ній шкура (А. Головко). аж шку́ра тріщи́ть. З великим завзяттям, напруженням; самовіддано. — Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила (І. Карпенко-Карий); — Вони вам встановлять такі ціни, що й штанів позбудетесь,— знову підсміюється Бараболя.— Піддобрились орендою, а дядьки вже й вуха розвісили: впряглись у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах). аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький); (Ївга:) Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко). (аж) шку́ра (шкі́ра) те́рпне у кого, на кому і без додатка. Кого-небудь охоплює почуття великого страху. (Рябина:) Пробував бити (жінку), та сам такого облизня спіймав, що й досі шкура терпне (І. Франко); — Василю, не дуже мені подобаються ті твої нічні мандри. Як подумаю, що з тобою може щось статись, то аж шкіра терпне на мені (Ірина Вільде). болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т. ін.) за свою́ шку́ру. Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається. А думаєш, за людей вболіває? За себе! За свою шкуру боліє! (Григорій Тютюнник); — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський). вла́зити (вліза́ти) / влі́зти в шку́ру чию, кого. Ставати ким-небудь, виконувати чиїсь обов’язки, функції. Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— малоприємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру (Ю. Яновський); Портрет сучасного героя треба писати, не влізаючи в його шкуру і не говорячи його часом косноязичною (недорікуватою) мовою (О. Довженко). вовк в ове́чій шку́рі. Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри. (Юліан:) Ти (Кузьма) мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі (І. Карпенко-Карий). в одну́ шку́ру. Настирливо, невідступно, дуже вимогливо. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: “Їсти, та й їсти, бабо!”. В одну шкуру: “їсти” (Панас Мирний); — Минуло Різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: “Я й не нагулявся ще, і сяк і так”, а я в одну шкуру: “Женись, женись, мій синочку!”.. (А. Тесленко); Хоч Коржиха і умовляла своїх гостей .. почекати, поки в печі розтопить і щось нашвидкуруч зготовить поснідати, .. але Гармашиха затялась в одну шкуру іти мерщій (А. Головко). дба́ти (ті́льки) про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш). де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..). де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ’яненко). де́рти (по) три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв (Матюха).., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко). де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя. Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський). діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук). зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.). здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити). 1. Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати, дуже старатися і т. ін. Сокіл не любив відставати. Побачивши поперед себе коня, із шкури ліз, аби порівнятися, випередити, іти тільки першим (Д. Міщенко); Він справді зі шкури ліз та старався…. І до сходу сонця приправив таки своїх пасажирів до табору (І. Головченко і О. Мусієнко); Він уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Панас Мирний); Той із шкури лізе, та голодний сидить, а той і пальцем не кивне, та кабаком діло живе (А. Тесленко); — Чи не уявляєте ви мене одним з тих йолопів, що .. з головою навантажуються працею, лізуть із шкури, щоб висунутись, заробити грошей, одне слово — досягти становища й заможності, як тепер кажуть? (В. Підмогильний). лі́зти із шкі́ри. — Батьки, будучи самі малописьменними, з шкіри лізли, щоб дати нам, дітям, якесь ремесло в руки… Шматок хліба… (П. Інгульськи моро́зом подра́ло по шку́рі кого, у кого. Кого-небудь охопило неприємне відчуття холоду від сильного переляку, переживання і т. ін. Усіх (панів) морозом подрало по шкурі від тієї речі і всі, глибоко зітхнувши, замолились: “Одверни і спаси нас, святий Владико!” (Панас Мирний). аж по́за шку́рою подра́ло. — “Дурні! — крикнув гайдамака.— Ви б зробили так, як наші роблять,— вирізали та й годі”.— Як сказав це, то в мене аж поза шкурою подрало (Панас Мирний). надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Вмів (дипломат) точити кігті гострі й хижі, Вмів овечу шкуру надягать, П’ять років підряд брехав в Парижі, Він, мовляв, за мир і благодать (А. Малишко); Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали… (Панас Мирний). влі́зти в ове́чу шку́ру. — Коли б були (докази), ми трусонули б так ті губернії, що тільки пух!..— розкрився лише на мить і знову вліз в овечу шкуру слідчий (Василь Шевчук). на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. ви́пробувати, відчу́ти і т. ін. Сам, особисто, на практиці. То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний); — Це фігура потужна. Ферзь .. — фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі… (Григір Тютюнник); Всю “принадність” приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі). не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл. Дуже товстий. Часом така юрма їх (гостей) ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема!.. Інша добродійка у двері не втовпиться (Марко Вовчок); — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний); Він (пан) такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (І. Нечуй-Левицький). ні шку́ри ні ше́рсті. Зовсім нічого. — Обібрали діти Мотрю. Не оставили ні шкури ні шерсті (Сл. В. Ужченка). обби́ти / оббива́ти шку́ру на кому і без додатка, зневажл. Дуже побити когось або погрожувати фізичною розправою. Коли Мина оперіщив її (кобилу), вона у відповідь давай кидати задки .. Забризканий весь, шмагає (тварину) та лається: — Звірюга, сто бісів тобі в ребра!.. Шкуру обіб’ю! (О. Гончар). обідра́ти / обдира́ти шку́ру з кого, зневажл. Забрати усе в кого-небудь; обібрати когось. — Куди вигідніше заманити їх у двір, у пастку, та й обідрати з них шкуру: обеззброїти, коней забрати. А самих — межи плечі — на всі чотири сторони (А. Головко). облупи́ти шку́ру на кому, кому і без додатка, фам. Покарати, провчити кого-небудь; розправитися з кимсь. А він (десятник) як крикне: “Мужицюга! Мерщій тікай!.. До самого Поліцеймейстера доставлю! Облупе (облупить) шкуру на тобі!” (Панас Мирний); Такий шкуру облупить кожному, хто посміє говорити про його темні діла (З газети). поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. Стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін. Пошився (чоловік) в собачу шкуру (Укр.. присл..). прода́жна шку́ра, зневажл. Той, хто зраджує кого-, що-небудь. — А ти їх (поранених), видно, сюди (в тюрму) спровадив? — Блиснув вороже Сашко.— Та вже куди не спровадив...— зам’явся староста ..— Шкура продажна,— буркнув Коваль (Ю. Збанацький); — Коли ж з’явиться між вами яка продажна шкура — з димом усе його кодло пустіть, як пустили ми вашого старосту,— показав (Дмитро) на стовп вогню, що підводився на світанні (М. Стельмах). рятува́ти свою́ шку́ру, зневажл. Оберігати лише своє життя, дбати про власне благополуччя, уникаючи смерті, небезпеки, неприємностей, що загрожують багатьом. Зрозумів візир, що треба рятувати свою шкуру, і кинувся нам навздогін, але знов йому не пощастило (З. Тулуб); —А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, мене там хай хоч і бомбою рознесе (О. Гончар). (самі́ (ті́льки)) кістки́ та шкі́ра (шку́ра). Дуже, надто худий. — Не здужають (підпанки)! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб); З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик). (сама́) шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський); Були вони (партизани) — сама шкіра та кості (О. Гончар). одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник). списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию. Шмагати, залишаючи сліди ударів. (Гордій:) Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М. Кропивницький); — Чи бач, як пан Рябка почастовав (почастував)… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати (коні), мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини). списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах (Терентія) густішає злоба (М. Стельмах). спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чоботиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук); — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян); А моя (мама) завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко); — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров). поспуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук). тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба (з фашизмом) йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах). тягти́ (тягну́ти) шку́ру з кого. Визискувати, експлуатувати або обраховувати кого-небудь. — Давайте мені рощот (розрахунок)! Ви не смієте злодійкою називати! Ви не спостерегли, не бачили! Тягніть уже шкуру з отієї нещасної каліки, а з мене не поживитеся, ні! (Л. Яновська); Нетесаний ще раз владним зором пробіг по спинах молільників. Видивлявся — з кого першого починати шкуру тягти? (О. Ковінька); — Будуть давати (продукти). Їй-богу, даватимуть. Я з них і шкури постягую (В. Кучер). у шку́рі чиїй, кого, зі сл. жи́ти, бу́ти і под. У становищі кого-небудь; як хтось інший. — Хай і вони (поміщики) в нашій шкурі поживуть! — вирвалось у Григорія Волошина (М. Стельмах); — Повезло, тобі, Василю. Повезло .. Був би оце тепер у моїй шкурі. Адже Савенко казав, що й ти в поліцію збирався (С. Журахович); Хто ніколи не був у шкурі літературного конокрада, чи, як його по-вченому називають, плагіатора, тому важко сказати, що діється в душі злодія, коли той переписує чужий твір (З газети). у шку́ру. — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам.— А ти що хочеш, щоб плуг сам орав, а ти тільки штани підсмикував? Що я тепер у зведення напишу? Вас би в мою шкуру (Григорій Тютюнник). хоч із шку́ри ви́лізь, згруб. Обов’язково дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. А попідростали (діти) — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза, тому чорта-біса, а ти, батьку, хоч з шкури вилізь, а дай (А. Іщук).... смотреть

ШКУРА

ШКУРА, и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла тварини. Гнідко струснув шкурою, сіпнув і повагом пішов шляхом (Мирний, IV, 1955, 310); Гнат Щербина, казали люди, своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Стельмах, І. 1962, 69); *Образно. Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав широкий 1 шкурою, сірий бугай, стрепенув (Шевч., І, 1963, 197); Жито зітхає восковою хвилею, котить по своїй шкурі швидку шумливу тінь (Гуц., Скупана.., 1965, 87); // Такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитої тварини. Надумалось воно [ягня] все стадо насмішити: У вовчу шкуру одяглось (Гл., Вибр., 1951, 121); На низькому помості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (Скл., Святослав, 1959, 8); На яблунях висять свіжозідрані бичачі шкури (Тют., Вир, 1964, 328); В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963,84); —А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Тулуб, В степу.., 1964, 201); Дужі кожум’яки сиділи під дашками ганків на вулицях і м’яли своїми міцними руками волові шкури (Довж., І, 1958, 227); Родина Олесі не зважала на пахощі сирої і квашеної шкури та дубового квасу (Стельмах, II, 1962, 114). ∆ Вовк в ове́чій шку́рі див. вовк; Діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя див. діли́ти. 2. Матеріал, одержаний шляхом хімічної і механічної обробки шкіри деяких тварин (перев. позбавлений шерсті). Як було іде [Юрко] селом у неділю, то випростується сміливо та хвацька, ноги витягує, мов струни, шпорами брязкає, солдатська шапочка на голові, рейтузи обшиті шкурою (II. Куліш, Вибр., 1969, 289); Жінки-носійки підіймають на голову чемодани з жовтої шкури (Коцюб., II, 1955, 412); За довгі роки війни він зрідка брався за своє старе ремесло, щоб виготувати собі й сусідам шкури.. на взуття (Стельмах, II. 1962, 117). Чо́ртова шку́ра — те саме, що Чо́ртова шкі́ра (див. шкі́ра). Під комірчиною стояв верстат, а біля нього в старому танкістському комбінезоні з "чортової шкури" — хазяїн з виструганою рейкою в руках (Рудь, Гомін.., 1959, 23). 3. розм. Шкіряний покрив тіла людини; шкіра. Його [Івана] шкура зчорніла та обліпила кості, очі запались ще глибше (Коцюб., II, 1955, 343); Роман підводився з огню.. Почорніла голова й руки, ..а з їх висіла обгоріла шкура… (Гр., II, 1963, 306); Я встиг призвичаїтися до нового хазяїна і його команди, що складалася з людей усіх можливих відтінків шкур і душ (Ю. Янов., II, 1958, 84). ∆ [Аж] моро́з (морозе́ць, хо́лод) пробіга́є (пробі́г) по шку́рі див. пробіга́ти; Аж шку́ра боли́ть див. болі́ти1; Аж шку́ра гори́ть (тріщи́ть, тру́ситься і т. ін.) — Те саме, що Аж жи́жки́ трясу́ться (тру́сяться, труси́лися, затруси́лися, задрижа́ли) (див. жи́жки́). [Івга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Гр., II, 1963, 535); [Аж] шку́ра ре́пає (ре́пне) в кого, на кому — чому — хтось дуже товстий. Да ньому шапка кудлата була збита на потилицю, пика червона, ось-ось, здавалося, репне на ній шкура (Головко, II, 1957, 133); Бу́ти (перебува́ти, жи́ти, пожи́ти і т. ін.) в шку́рі чиїй, якій — бути в чиєму-небудь або якому-небудь стані (перев. поганому, незавидному) якийсь час. Я уявив собі самого себе в шкурі співробітника "Лихої години", в роздертих калошах і то під час такого глибокого снігу (Сам., II, 1958, 261); — Хай і вони [поміщики] в нашій шкурі поживуть! —вирвалось у Григорія Волошина (Стельмах, І, 1962,369); Вила́зити (ви́лізти) із шку́ри див. вила́зити; Вилу́зуватися (вилуза́тися) із шку́ри див. вилу́зуватися; Випробо́вувати (ви́пробувати, відчува́ти, відчу́ти і т. ін.) на свої́й (на вла́сній) шку́рі — переконуватися в чому-небудь на власному досвіді. — Я, як режисер майбутньої картини, і він — автор сценарію,— показав Сев рукою в мій бік, — і Богдан, що подав нам тему, на своїй шкурі випробувавши її,— всі ми разом з’ясуємо наші погляди (Ю. Янов., II, 1958, 79); Гітлерівська Німеччина, що віроломно напала на Радянський Союз, на власній шкурі відчула, яка велика сила і міць Радянської держави (Рад. Укр., 13.IX 1946, 3); Відрива́ти (відірва́ти і т. ін.) з шку́рою — те саме, що Відрива́ти (відірва́ти і т. ін.) з м’я́сом (див. м’я́со); Відчува́ти (чу́ти і т. ін.) [всіє́ю своє́ю] шку́рою — те саме, що Відчува́ти (чу́ти і т. ін.) [всіє́ю своєю] шкі́рою (див. шкі́ра); Вла́зити (влі́зти) в шку́ру див. вла́зити; В [свою́] шку́ру не пото́впиться— дуже товстий. Я б радніший мовчати, але ми пухнемо з голоду, а він [пан] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (Н.-Лев., II, 1956, 167); В шку́ру чию кого — уживається як побажання комусь побувати в чиєму-небудь стані. — Що я тепер у зведення напишу? Вас би в мою шкуру (Тют., Вир, 1964, 14); Де́рти (дра́ти) шку́ру (по три шку́ри) див. де́рти; Де́рти оста́нню шку́ру див. оста́нній; Зазнава́ти (зазна́ти, зві́дати г от. ін.) на свої́й (на вла́сній) шку́рі — те саме, що Зна́ти, почо́му ківш ли́ха (див. лихо1). Петро ділився з ним своєю працею… То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тілько бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Мирний, І, 1954, 353); Зала́зити (залі́зти) в шку́ру див. зала́зити і; Залива́ти (зали́ти, залля́ти, налива́ти, нали́ти, налля́ти) за шку́ру са́ла див. залива́ти, налива́ти; [Затина́тися, затя́тися] в одну́ шку́ру — уперто не погоджуватися з чим-небудь; упиратися. Всі [кріпаки] в одну шкуру затялися: — Не хочемо наділів! До слушного часу підождемо!.. (Мирний, IV, 1955, 239); Минуло різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: "Я й не нагулявся ще, і сяк, і так",— а я в одну шкуру: "Женись, женись, мій синочку!.." (Тесл., З книги життя, 1949, 22); Здира́ти (зідра́ти, зде́рти, зніма́ти, зня́ти, здійма́ти, здійня́ти, злупи́ти, стяга́ти, стя́гувати, стягну́ти, стягти́, лупи́ти, облупи́ти і т. ін.) шку́ру (три шку́ри, сім шкур, деся́ту шку́ру і т. ін.): а) нещадно визискувати, експлуатувати кого-небудь,. брати надмірну плату, ціну. Все думав: "Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, боже, здоров’я,— жартуючи й шкуру здійме!" (Мирний, IV, 1955, 227); — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (Коцюб., II, 1955, 55); Вони [українські поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (Цюпа, Україна.., 1960, 31); Любив Комар замість однієї дві шкури з людини стягти (Ковінька, Кутя..,1960, 29); Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (Загреб., Диво, 1968, 401); б) нещадно, сильно бити когось. — До самого поліцмейстера доставлю! Облупе шкуру на тобі! (Мирний, V, 1965, 293); [Івга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий!.. [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере, коли що теє… (Гр., II, 1963, 561); Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Тют., Вир, 1964, 160); Із (з) шку́ри пну́тися — те саме, що Вила́зити із шку́ри (див. вила́зити). — В мене таке враження, що він вирішив всю війну відсидітись в таборі,— сказав Лагутін.. — З шкури пнеться, аби тільки місця тут не втратити (Гончар, Людина.., 1960, 66); Лі́зти з шку́ри див. лі́зти; Моро́з іде́ (ішо́в, пішо́в, подира́є і т. ін.) поза́ шку́рою див. моро́з; Моро́зом подра́ло по шку́рі див. поде́рти; Моро́зом проде́рло по шку́рі див. продира́ти; Надіва́ти (наді́ти, натяга́ти, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру; Змі́нювати (зміни́ти) во́вчу шку́ру на ове́чу — те саме, що Надяга́ти (надягну́ти, надягти́) ове́чу шку́ру (див. надяга́ти). — Сірі вовчики, наділи овечу шкуру та такі тихі стали… (Мирний, III, 1954, 308); Надяга́ти (надягну́ти, надягти́) ове́чу шку́ру див. надяга́ти; На́шим (йо́го, її́ і т. ін.) са́лом та по наші́й (йо́го, її́ і т. ін.) шку́рі див. са́ло; Пожи́ти в шку́рі див. пожи́ти1; Поза́ шку́рою (по шку́рі) подра́ло див. поде́рти; Поспуска́ти шку́ру див. поспуска́ти; Потерпа́ти за свою́ шку́ру — боятися за своє життя; Рятува́ти свою́ (вла́сну) шку́ру — рятувати своє життя. — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (Головко, А. Гармаш, 1971, 281); — А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, а мене там хай хоч і бомбою рознесе (Гончар, II, 1959, 217); Сні́гом си́пле за шку́ру див. си́пати; Спуска́ти (спусти́ти, спи́сувати, списа́ти) шку́ру (три шку́ри і т. ін.) — дуже бити, карати за що-но-будь.— Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (Шиян, Баланда, 1957, 137); — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (Стельмах, І, 1962, 313); Так шку́ра й закипи́ть див. закипа́ти; Ті́льки (лиш, сама́) шку́ра та кі́стки; Одні́ (самі́, тільки́) кістки́ та шку́ра див. кі́стка́; Тремті́ти за свою́ (вла́сну) шку́ру див. тремті́ти; Труси́тися за [свою́] шку́ру див. труси́тися; Уболіва́ти (болі́ти, боя́тися і т. ін.) за свою́ (вла́сну) шку́ру — те саме, що Тремті́ти за свою́ (вла́сну) шку́ру (див. тремті́ти). [Степан:] Не маєш права мене обзивати боягузом. [П р о к і п:] Брешеш, маю право. Маю, бо не за свою шкуру, а за всіх уболіваю (Корн., II, 1955, 120); — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається. А думаєш, за людей вболіває? За себе! За свою шкуру боліє!.. (Тют., Вир, 1964, 77)., Дмитро нарешті затримав погляд на батьковому обличчі, спитав вимогливо: — Чого ви не покликали— мене на весілля? ..Боялися за свою шкуру, так? (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 297); — Ти за свою шкуру не переживай, вона у тебе товста (Голов., Тополя.., 1965, 12); Шку́ра та ко́сті — те саме, що Ті́льки шку́ра та кістки́ (див. кі́стка). От назбиралися прохані гості. Блідні, намучені — шкура та кості. Всіх багатир до комори веде; Сперлась принишкла, напружено жде Хліба сірома — і боса і гола (Граб., І, 1959, 240); Шку́ра те́рпне див. те́рпнути. 4. перен., вульг. Людина, що дбає лише про свої інтереси. [Вантажник:] Тепер народ теж пішов… шкура. Тут один приїздив, ох, і шкура, видать… (Мик., І, 1957, 43); Дізнавшись про цю зраду, хлопці вирішили "дати Федькові бобу". Очевидно, так би й зробили, коли б Свербик не пронюхав небезпеки і не зник з горизонту зовсім.— Шкура,— оцінив його вчинок Максим (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 238); // Груба, жорстока людина; людина, здатна на низькі, ганебні вчинки, на зраду. — Випив раз, випив удруге… Ну, а останній раз.. здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 136); — Він, шкура, навмисне заставив нас у воді талапатися, хотів перевірити, на що ми здатні (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 111); // Уживається як лайливе слово. — Ви ж самі давали йому руку цілувати,— сказала Христя., — Докажи, шкур-р-о! докажи, сучко! — гукнула пані, ухопивши Христю за коси (Мирний, III, 1954, 253); — Вовча шкуро! Як дам тобі по голові, дак три дні голови шукатимеш (Барв., Опов.., 1902, 455); [Стефан (зразу сердито починає ходити по камері, бубонить):] Собаки! Думали — мовчатиму, ти, не на того напали! Шкури! (Вас., III, 1960, 295); А ви що ж, продаєте своїх? Ах ви, шкури! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 48). ∆ Прода́жна шку́ра — зрадник, запроданець. Махно і Петлюра — продажна шкура (Укр.. пріїсл.., 1955, 341). 5. розм. Зовнішня оболонка плода рослини. Варвара розрізала великого з тонкою рябою шкурою кавуна (Коз., Нові Потоки, 1948, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 484.... смотреть

ШКУРА

Содрать тридцать шкур с кого. Прибайк. Избить, наказать кого-л. СНФП, 156.Барабанная шкура. 1. Разг. Устар. Военный, служака, бездушный и суровый с под... смотреть

ШКУРА

шку́ра сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего/кого? шку́ры, чему/кому? шку́ре, (вижу) что? шку́ру, чем/кем? шку́рой, о чём/ком? о шку́р... смотреть

ШКУРА

-ы, ж. 1.Наружный покров тела животного, кожа с шерстью.Лет шесть отец охотился за волками ---. Он уже превосходно стрелял, — без промаха, в голову, ч... смотреть

ШКУРА

, шкурка, снятая с туши или трупа ж-ного кожа с волосяным (шёрстным ) покровом. Используется как кожевенное и меховое сырьё . Строение Ш., её хим. состав, качество волосяного покрова зависят от вида, породы, пола и возраста ж-ных, качества их кормления, условий содержания, сезона убоя. <p>Ш. состоит из 3 осн. слоев: эпидермиса (0,5—4,0% толщины Ш.), дермы (до 84% ) и подкожной клетчатки. При выработке кожи используют дерму; подкожную клетчатку и эпидермис с волосяным покровом удаляют. При выработке меха удаляют только подкожную клетчатку. Производств. назначение и товарная ценность Ш. определяются её строением, толщиной, плотностью, прочностью, состоянием волосяного покрова, характером и числом повреждений (пороков). Осн. сырьё для кожевенного произ-ва — Ш.кр. рог. скота, лошадей, свиней, коз, а также Ш. грубошёрстных овец, не пригодные для шубного произ-ва; в небольшом кол-ве используется Ш. диких копытных ж-ных (лосей, оленей и др.). В шубном произ-ве применяются Ш. овец, телят, жеребят, коз, оленей, кроликов и др. ж-ных. Ш. диких и клеточных пушных зверей (белки, соболя, лисицы, песца, норки, хорька и др.) наз. пушниной. Снятая с ж-ного (парная) Ш. содержит от 50 до 70% воды, 2—10% жира (в овчине больше), 20—30% (от сухого в-ва) белков, нек-рое кол-во полисахаридов и минер. в-в.</p> <p>По прочности и морфол. строению части Ш. неодинаковы. Наиб. плотность в ср. части Ш. (чепрак), наименьшая — в области паха (пашина). При хорошем кормлении (особенно при пастбищном содержании) Ш. ж-ных плотная, эластичная, при недостаточном кормлении — тонкая, сухая и грубая. Рыхлой становится Ш. ж-ных, длит. время находившихся в тесных стойлах без доступа свежего воздуха, а также у кр. рог. скота, откормленного на жоме или барде. Качество Ш. снижается при содержании ж-ных в грязных помещениях.</p> <p>Для предотвращения порчи Ш. немедленно после снятия очищают от загрязнений, жира и мяса, промывают и консервируют. Применяют неск. способов консервирования: мокросолёный , сухо-солёный , кислотно-солевой, пресно-сухой, пикельный, квашение, замораживание. В кожевенном произ-ве наиб. распространённый способ консервирования Ш.— мокросоление; пушно-меховое сырьё консервируют пресно-сухим и сухосолёным способами, овчины — кислотно-солевым, каракуль — квашением. Осн. консервант — поваренная соль. Для усиления консервирующих св-в применяют антисептики — парадихлорбензол, нафталин.</p> <p>В зависимости от вида, возраста ж-ного и массы Ш. кожевенное сырьё делят на мелкое, крупное и свиное. К мелкому относят Ш.: неродившихся или мертворождённых телят и жеребят (склизок); телят с первичной нелинявшей шерстью (опоек), с переходной при линьке шерстью (выросток); жеребят-сосунов и перешедших на подножный корм (жеребок); конского молодняка (выметка), а также Ш. верблюжат, овчину и козлину. Масса этого сырья от 5 до 10 кг. К крупному сырью относят Ш., полученную от молодняка кр. рог. скота (полукожник), масса Ш. 10—13 кг; бычков (бычок) — 13—17 кг; коров (яловка) — св. 13 кг; от кастриров. быков (бычина) — св. 17 кг; некастриров. быков (бугай).</p> <p>Оценку качества Ш. и определение производств. назначения проводят (в соответствии с ГОСТом) органолептически с учётом массы или площади; иногда применяют хим., микробиол. и гистол. методы.</p> <br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча, катило, кашлак, киса, кожа, козлина, крупон, кулак, курва, куркуль, куркулька, лахудра, медведина, медвежина, мерзавец, мерлушка, мех, муссук, мутон, небриз, негодяй, овчина, одежда, опоек, пеллон, подлец, потаскунья, потаскуха, потаскушка, приобретатель, приобретательница, проститутка, развратница, рвач, ровдуга, руно, склизок, скора, стяжатель, стяжательница, тулун, харсук, цигейка, шаболда, шкуреха, шкурка, шкурник, шкурница, яманина </div><br><br>... смотреть

ШКУРА

КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що в... смотреть

ШКУРА

ШКУРА. Слово шкура в русский литературный язык вошло не ранее XVI—XVII вв. Характерно, что оно еще не указано в «Треязычном лексиконе» Ф. Поликарпова ... смотреть

ШКУРА

ж.1) piel f, pellejo m; pelleja f (снятая, содранная)содрать шкуру — desollar (непр.) vt, despellejar vtдрать шкуру с кого-либо прост. — quitar el pell... смотреть

ШКУРА

ШКУРА ж. скора, стар. сырая кожа животного, целиком и с шерстью. Воловьи шкуры. Беличьи шкурки. Паршивая овечья шкур(енка)шика. Слоновья шкурища не тоньше пальца. Брат Кондрат, пойдем кошек драть: мне шкура, тебе мясо!* По шкурке с брата, ободрать, облупить, ограбить. По шкурке (с овцы), так и быть, возьмите, а больше их не троньте волоском! Крылов. Как поживаете? "Все в одной шкуре!" Своя шкура к телу ближе. В чужую шкуру не вллзешь. Содрать с кого шкуру, обобрать, ограбить, *наказать жестоко. Не убив медведя, не продавай шкуры. Шкура продана - а медведь в лесу! Чего недометишь, шкурой ответишь. Мы люди темные, на нас шкурки. тоненькие. В одной шкуре выходишь, в одной шерсти не выходишь. Чего нет за шкурой (за кожей), того к шкуре не пришьешь. За шкурой ума нет, так к шкуре не пришьешь. Шубка надета, а шкурка пришита (не переменишь). Медведь в лесу, так и шкура в лесу. Коли кошку обдерут, тебе шкурку дадут. С себя шкуру на ремень отдам, только поди да удавись! Либо чужую шкуру (голову) добыть, либо свою отдать. Не о ремешке речь, о всей (целой) шкуре! Стригу овцу, так и шерсть моя, а шкуру сниму, так мясо съем. Что сукна с моей шкуры, сошло, сказала горюха овца! Не тужи, сказал мужик: скоро самое съедим. | Юж. древесная кора, и вообще кора, кожа, скорлупа, кожура. | Бран. худая и дурная собою женщина; | распутная. | Шкурка, столярн. кожа или бумажка, посыпанная по клею толченым стеклом, взамен хвоща, пемзы. У самоедов вежи шкуровые, шкуряные, из оленьих шкур. Шкурная торговля. -обоз. Шкурить лошадь, сильно бить, стегать. Шкурятина ж. плохая, худая шкура; ветхая, перегорелая кожа. Шкурать южн. зап. лоскут старой кожи. Коробится, как шкурат на огне. Шкурлат, шкурлятина южн. зап. опорки чеботов, черевиков, старая халява, голенище и обноски обуви. Шкурник, скупающий воловьи шкуры торговец (сродно с шорник и скорняк). <br><br><br>... смотреть

ШКУРА

1) [兽]皮 [shòu]píволчья шкура - 狼皮2) разг. (кожура) 皮 pí; (скорлупа) 壳 ké3) перен. прост. 性命 xìngmìng, 生命 shēngmìngзаботиться только о своей шкуре - 只顾自... смотреть

ШКУРА

ж Fell n; Haut f (умл.); Balg m (умл.) (целиком) •• драть шкуру с кого-либо — j-m (D) das Fell über die Ohren ziehen (непр.) дрожать за свою шкуру — fü... смотреть

ШКУРА

ж.peau fсдирать шкуру — écorcher vt••делить шкуру неубитого медведя погов. — vendre la peau de l'ours avant de l'avoir tué (или mis par terre)дрожать ... смотреть

ШКУРА

skin* * *шку́ра ж.(крупная) hide; (мелкая) skin; (обычно невыделанная) peltконсерви́ровать шку́ру — cure hidesобраба́тывать шку́ру сухи́м посо́лом ... смотреть

ШКУРА

post; deri,pösteki* * *жpost; deri; pösteki (овечья, козья)медве́жья шку́ра — ayı postu••боя́знь за со́бственную шку́ру — прост. post elden gider korku... смотреть

ШКУРА

ж. 1) (животного) pelle снимать шкуру — spellare vt, scorticare vt 2) (кожура) buccia f 3) груб. см. шкурник •• дрожать за свою шкуру, заботиться о своей шкуре — voler salvare la делить шкуру неубитого медведя — vendere la pelle dell'orso prima di averlo preso драть шкуру / две шкуры — scorticare vt, spellare vt спустить шкуру с кого-л. груб.— bastonare a sangue; spianare le costole (a qd) быть / очутиться в чьей-л. шкуре; влезть / попасть в чью-л. шкуру — trovarsi nei panni di qd испытать / почувствовать на своей шкуре — provare sulla propria pelle волк в овечьей шкуре — lupo nella pelle d'agnello Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча, катило, кашлак, киса, кожа, козлина, крупон, кулак, курва, куркуль, куркулька, лахудра, медведина, медвежина, мерзавец, мерлушка, мех, муссук, мутон, небриз, негодяй, овчина, одежда, опоек, пеллон, подлец, потаскунья, потаскуха, потаскушка, приобретатель, приобретательница, проститутка, развратница, рвач, ровдуга, руно, склизок, скора, стяжатель, стяжательница, тулун, харсук, цигейка, шаболда, шкуреха, шкурка, шкурник, шкурница, яманина... смотреть

ШКУРА

жив., в зависимости от качества волосяного покрова идет на меховые или кожевенные товары. С убитого жив. шкуру можно снять тремя способами: ковром, или... смотреть

ШКУРА

ШКУРА, -ы, ж.1. Плохой человек.2. Одежда (обычно верхняя).Ср. уг. «шкура» — женщина, вещи, одежда, доносчик; Ср. также общеупотр. «шкура» — продажный ч... смотреть

ШКУРА

1) skin; hide; (з шерстю) fell, pelageовеча шкура — sheepskinбути в чужій шкурі — to be in another's shoesвовк в овечій шкурі — a wolf in sheep's cloth... смотреть

ШКУРА

ШКУРА, -ы. 1. ж. Снятая с животного кожа вместе с наружным покровом (волосяным, чешуйчатым). Волчья шкура Делить шнуру неубитою медведя (потов, о тех, кто делит между собой доходы, выгоды, которых еще нет и возможно вообще не будет; разговорное ирон.). Спасать свою шкуру (серен.: спасать себя, не думая о других; разговорное преэр.). В шкуре чьей-и. быть (перен.: быть в чьём-нибудь положении, обычно плохом” незавидном; разговорное). Волк в овечьей шкуре (перен.: о злом, жестоком человеке, который прикинулся кротким, добрым). Шкуру (две шкуры, семь шкур) драть с кого-нибудь (перен.: беспощадно обирать; прост.). На своей шкуре узнать, почувствовать адпо-нибудь (испытать что-нибудь плохое на себе, на своем опыте; раэг.). Шкуру спустить с кохо-к. (перен” сильно избить, наказывая, а также вообще жестоко обойтись с кем-нибудь, наказать кого-нибудь; раэг.). 2. м. и ж. Продажный человек” вымогатель и шкурник (прост. презр.). Ах ты, продажная шкура1 в уменьш. шкурка, -и, ж. (к 1 значение). || прилагательное шкурный, -ая, -ое (к 1 зиач:).... смотреть

ШКУРА

ШКУРА шкуры, ж. 1. Снятая с убитого животного кожа с шерстью. Он так мне шкуру выделал, что носится сто лет. Некрасов. Делить шкуру неубитого медведя. Поговорка. Волк в овечьей шкуре. Поговорка (о двуличном человеке). 2. перен., только ед. Употр. в нек-рых выражениях в знач. жизнь, существование (разг.). Дрожать за свою шкуру. Спасать свою шкуру. Заботиться о своей шкуре. 3. только ед. Оболочка, скорлупа, кожица (разг. фам.). 4. То же, что шкура барабанная (см. ниже; разг. фам.). Она стала шкура шкурой. 5. Бранно о мелком эксплоататоре, вымогателе (ср. ниже драть шкуру; простореч.). В шкуре чьей быть или в шкуру чью попасть (разг.) - быть в чьем-н. положении, попасть в чье-н. положение. Не хотел бы я быть сейчас в твоей шкуре. спустить шкуру с кого - см. спустить. Шкура барабанная (разг. фам. бран.) - перен. о крайне худощавом человеке. Шкуру (или две, три и т. д. шкуры) драть (содрать) с кого (разг.) - перен. бессовестно эксплоатировать, притеснять кого-н., вымогать с кого-н. По две шкуры с нас дерут. Рылеев.<br><br><br>... смотреть

ШКУРА

Шкура (шкурятина) иноск. (бранн.) распутная (худая и дурная собою) женщина. Ср. Haut (нѣм.) кожа, шкура. Ср. Ehrliche Haut — честный человѣкъ, gute Ha... смотреть

ШКУРА

шкура, шк′ура, -ы.1. ж. Снятая с животного кожа вместе с наружным покровом (волосяным, чешуйчатым). Волчья ш. Делить шкуру неубитого медведя (погов. о ... смотреть

ШКУРА

жpele f; груб aproveitador m, interesseiro m; рзг (кожура) casca f••- волк в овечьей шкуре- спасать свою шкуру- спустить шкуруСинонимы: борловина, быч... смотреть

ШКУРА

-и, ж. 1) Зовнішній покрив тіла тварини. || Такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитої тварини. 2) Матеріал, одержаний шляхом хімічної та механіч... смотреть

ШКУРА

шкура ж Fell n 1a; Haut f a*; Balg m 1a* (целиком) а драть шкуру с кого-л. jem. (D) das Fell über die Ohren ziehen* дрожать за свою шкуру für sein Leben zittern vi спасать свою шкуру nur auf seine eigene Rettung bedacht sein почувствовать на собственной шкуре am eigenen Leibe zu spüren bekommen* vt<br><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list"> борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча, катило, кашлак, киса, кожа, козлина, крупон, кулак, курва, куркуль, куркулька, лахудра, медведина, медвежина, мерзавец, мерлушка, мех, муссук, мутон, небриз, негодяй, овчина, одежда, опоек, пеллон, подлец, потаскунья, потаскуха, потаскушка, приобретатель, приобретательница, проститутка, развратница, рвач, ровдуга, руно, склизок, скора, стяжатель, стяжательница, тулун, харсук, цигейка, шаболда, шкуреха, шкурка, шкурник, шкурница, яманина </div><br><br>... смотреть

ШКУРА

I шкураI. Ввиду отсутствия древних свидетельств на -у-, по-видимому, заимств. из польск. skorа "кожа, шкура"; см. Брандт, РФВ 24, 175. Едва ли родственно греч. ср. р. "кожа" (Эндзелин, СБЭ 72). Относительно прочих слав. родственных форм см. на скора, выше. Реконструкция праформы *съкора (Соболевский, РФВ 67, 212 и сл.) не является обоснованной. От шкура образовано шкурат "выделанная кожа", также в качестве прозвища, смол. (Добровольский), ср. фам. Скуратов, Скурятников, имя собств. Скурло (Соболевский, там же). Согласный ш- носит отрицательную экспрессивную функцию.II шкураII "потаскуха, пропащая женщина". Связано с предыдущим, как об этом свидетельствуют оба знач. лат. scortum – "блудница" и "шкура", нем. Ваlg – то же; прочие семантические параллели см. у Вальде – Гофм. 2, 497 (с литер.). Сомнительна реконструкция праформы *шькура и сближение с курва и кура, вопреки Соболевскому (РФВ 67, 216). Ср. скуреха.... смотреть

ШКУРА

1. шку́ра, шку́ры, шку́ры, шку́р, шку́ре, шку́рам, шку́ру, шку́р, шку́рой, шку́рою, шку́рами, шку́ре, шку́рах 2. шку́ра, шку́ры, шку́ры, шку́р, шку́ре, шку́рам, шку́ру, шку́ры, шку́рой, шку́рою, шку́рами, шку́ре, шку́рах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча, катило, кашлак, киса, кожа, козлина, крупон, кулак, курва, куркуль, куркулька, лахудра, медведина, медвежина, мерзавец, мерлушка, мех, муссук, мутон, небриз, негодяй, овчина, одежда, опоек, пеллон, подлец, потаскунья, потаскуха, потаскушка, приобретатель, приобретательница, проститутка, развратница, рвач, ровдуга, руно, склизок, скора, стяжатель, стяжательница, тулун, харсук, цигейка, шаболда, шкуреха, шкурка, шкурник, шкурница, яманина... смотреть

ШКУРА

ж. peau f сдирать шкуру — écorcher vt •• делить шкуру неубитого медведя погов. — vendre la peau de l'ours {urs} avant de l'avoir tué (или mis par terr... смотреть

ШКУРА

сущ.1. спецсл. агентурное сообщение2. тюрем. арестантская куртка3. нарк. кожаСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, ... смотреть

ШКУРА

Быть (очутиться) в чьей шкуре.Бути (опинитися) в чиїй шкурі.Делить шкуру неубитого медведя.Ділити шкуру з невбитого ведмедя, з живого ведмедя шкуру діл... смотреть

ШКУРА

Искон. Фонетическое переоформление (ср. шквара из сквара, диал. шкелет из скелет и т. д.) из скура, восходящего к скора. См. скорняк.Синонимы: борлови... смотреть

ШКУРА

• állatbőr • животного irha* * *жállatbőrСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишиге... смотреть

ШКУРА

(1 ж); мн. шку/ры, Р. шкурСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, ... смотреть

ШКУРА

ж1. (кожа животного с шерстью) тері;- овечья шкура қой терісі;- сдирать шкуру терісін сыпырып алу (малдың); выделывать (дубить) шкуру тері илеу;- делить шкуру неубитого медведя погов. өлтірілмеген аюдың терісіне таласу, қашпаған қашардың уызынан дәме ету;- волк в овечьей шкуре погов. қой терісін жамылған қасқыр;2. перен., разг. (жизнь, существование) бас қамы, өз жаны;- дрожь за свою шкуру өз бас қамын ойлау;- шкуру драть (содрать) с кого-либо перен., разг. біреудің терісін тірідей сыпыру;- помещики драли шкуру (по две шкуры) с крестьян помещиктер шаруалардың жон терісін сыдырды;- спустить шкуру с кого-либо (жестоко избить) разг. біреудің жон терісін сыдыру;- быть в чьей-либо шкуре разг. (вместо кого-нибудь) біреудің басына түскен халға ұшырау... смотреть

ШКУРА

1) hide2) pelt– борушистая шкура– парная шкураСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ... смотреть

ШКУРА

אכזריגלדחמתנאדעורעור פרווהעור של חיהקרוםСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишиген... смотреть

ШКУРА

• С одного вола две шкуры не дерут (С)Синонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка... смотреть

ШКУРА

шк'ура, -ыСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульч... смотреть

ШКУРА

-и, ж. 1》 Зовнішній покрив тіла тварини.|| Такий покрив (перев. з шерстю), знятий з убитої тварини.2》 Матеріал, одержаний шляхом хімічної та механ... смотреть

ШКУРА

Ж 1. dəri; овечья шкура qoyun dərisi; 2. dan. cild; волк в овечьей шкуре qoyun cildinə girmiş qurd; 3. dan. nifr. satqın adam; 4. məc. bir dəri bir sümük (arıq adam); ? в шкуре (чьей-нибудь) быть; влезть (попасть) в чью шкуру ...vəziyyətinə (gününə) düşmək; шкура барабанная bir dəri, bir sümük (çox arıq adam haqqında); шкуру (две шкуры) драть (с кого-н.) həyasızcasına istismar etmək, dərisini soymaq; спасать свою шкуру öz canını qurtarmaq; заботиться о своей шкуре öz canının hayına qalmaq, ancaq öz mənafeyini güdmək; испытать на собственной шкуре öz başına gəlmək; делить шкуру неубитого медведя ölü atın nalı; спустить шкуру с кого bax спустить.... смотреть

ШКУРА

своя шкураСинонимы: борловина, бычина, верблюжина, воловина, вымогатель, выросток, давалка, ергачина, ирга, ирха, ишигенка, ишигинка, камус, каракульча... смотреть

ШКУРА

ж. тери; овечья шкура кой териси; сдирать шкуру терисин сыйруу; дрожать за свою шкуру разг. өз жанын эле коргоо; спасать свою шкуру разг. өз жанын эле ала качуу; быть в чьей-л. шкуре разг. бирөөнүн абалында калуу; не хотел бы я быть сейчас в твоей шкуре разг. мен азыр сенин ордуңда болууну каалабас элем; делить шкуру неубитого медведя погов. өлтүрүлбөгөн аюунун терисин талашуу; кысыр уйдун уузун талашуу; волк в овечьей шкуре погов. кой терисин жамынган карышкыр; драть шкуру с кого-л. разг. бирөөнү аябай эзүү, бирөөнүн терисин шылып алуу; спустить шкуру с кого-л. разг. бирөөнүн терисин тескери союу.... смотреть

ШКУРА

1) Орфографическая запись слова: шкура2) Ударение в слове: шк`ура3) Деление слова на слоги (перенос слова): шкура4) Фонетическая транскрипция слова шку... смотреть

ШКУРА

Шкура, овечья шкура — авечая шкура дрожать за свою шкуру — дрыжаць за сваю шкуру спасать свою шкуру — ратаваць сваю шкуру быть в чьей-либо шкуре — быць у чыёй-небудзь шкуры делить шкуру неубитого медведя — дзяліць шкуру незабітага мядзведзя волк в овечьей шкуре — воўк у авечай шкуры с одного вола двух шкур не дерут — з аднаго вала дзвюх шкур не дзяруць драть шкуру с кого-либо — драць шкуру з каго-небудзь спустить шкуру с кого-либо — спусціць шкуру з каго-небудзь драть семь шкур — драць сем шкур шкура барабанная — шкура барабанная... смотреть

ШКУРА

прям., перен. шкура, жен.овечья шкура — авечая шкурадрожать за свою шкуру — дрыжаць за сваю шкуруспасать свою шкуру — ратаваць сваю шкурубыть в чьей-л... смотреть

ШКУРА

Залив за шкуру сала.Зробив прикрість.Не вистарчить шкура за виправку.Це діло більше коштує, як користи принесе.Тільки шкура та кости і повна торба злос... смотреть

ШКУРА

Iшкурат (шматок шкури), шкуратина, шкураток, шкураття, шкурка, шкурлат, шкурочкаФразеологічні синоніми: чортова шкураПриповідки: Не варта шкурка вичинк... смотреть

ШКУРА

шкура = ж. skin; 1. (скота, лошадей тж.) hide; (с мехом тж.) pelt; медвежья шкура bear-skin; 2. разг. (кожура) peel; спасать свою шкурау save one`s skin; я не хотел бы быть в его шкурае I wouldn`t be in his shoes for anything; дрожать за свою шкурау think* of one`s own skin; спускать шкурау с кого-л. skin smb. alive; на своей шкурае узнать, почувствовать что-л. know* smth. from experience. <br><br><br>... смотреть

ШКУРА

шкура лахудра, выросток, шкурница, куркулька, кожа, козлина, курва, рвач, шкурка, подлец, развратница, склизок, кулак, негодяй, шкурник, цигейка, скора, руно, опоек, мерлушка, шкуреха, потаскуха, бычина, приобретательница, овчина, мех, стяжательница, вымогатель, стяжатель, одежда, куркуль, крупон, потаскушка, мерзавец, давалка, приобретатель, воловина, шаболда, мутон, каракульча, потаскунья<br><br><br>... смотреть

ШКУРА

корень - ШКУР; окончание - А; Основа слова: ШКУРВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ШКУР; ⏰ - А; Слово Шкура содержит с... смотреть

ШКУРА

ж. pelle f (animale) - борушистая шкура- выделанная шкура- козья шкура- мокросолёная шкура- невыделанная шкура- несолёная шкура- отмоченная шкура- пар... смотреть

ШКУРА

шкур||аж τό τομάρι, τό πετσί: сдирать ~у γδέρνω τό πετσί· ◊ делить ~у неубитого медведя погов. τά ψάρια στό γυαλό καί μεϊς τά τηγανίζουμε· спустить ~у с кого-л. κάνω κάποιον νά βλαστη-μάει τήν ὠρα πού γεννήθηκε· драть ~у с кого-л. γδέρνω ζωντανό, πουλώ πανάκριβα· дрожать за свою ~у τρέμω γιά τό τομάρι μου· спасать свою ~у σώζω τό τομάρι μου.... смотреть

ШКУРА

Rzeczownik шкура f skóra f Potoczny drań m

ШКУРА

1) (животного) fell2) hide 3) (у животного) jacket4) pelt 5) skin

ШКУРА

(-и) ж.; крим. 1. Верхній одяг. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 560. 2. несхвальн. Жінка ненадійна. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 560. 3. Жінка легкої поведінки. БСРЖ, 694; СЖЗ, 116. 4. ч. несхвальн. Донощик. СЖЗ, 116. 5. муз. Пластик на барабанах, переважно поганої якості. ПСУМС, 80.... смотреть

ШКУРА

1) кожа; (с шерстью; во фразеологических оборотах) шкура шкура та кості — кожа да кости в одну шкуру затялись — разг. упёрлись на своём чортова шкура — текст. чёртова кожа 2) (об эксплуататоре) бран. шкура 3) (у плодов) корка, кожура, кожа, разг. шкура... смотреть

ШКУРА

【阴】1) 皮肤, 皮; 兽皮, 生皮, 毛皮2) 残忍狠毒的家伙, 残酷剥削别人的家伙2) (果实的) 皮, 売◇ Шкура та кості 瘦得皮包骨

ШКУРА

ж 1.тире; ш. медведя аю тиресе; овечья ш. сарык тиресе 2.сөйл.кабык (мәс. апельсинда) 3.гади.күч.баш, җан; спасать свою шкуру үз башыңны коткару △ быть в (чьей) шкуре (кемнең) хәленә калу (төшү); содрать шкуру тиресен тунау... смотреть

ШКУРА

1. nahahoidja2. nahk3. saatanahing4. saatananahk

ШКУРА

[szkura (zwira)]ж.(звіра) skóra

ШКУРА

(людська) ШКІРА; (дині) ШКУРИНКА; (хто) шкурник, егоїст, користолюбець; (продажна) ІД. зрадник, запроданець; Л. падлюка, мерзота; ФР. становище , досвід ; шкур|оч|ка.... смотреть

ШКУРА

1) (животного) teriовечья шкура — qoy terisi2) (плода) qabuqшкура огурца — hıyar qabuğı

ШКУРА

Ударение в слове: шк`ураУдарение падает на букву: уБезударные гласные в слове: шк`ура

ШКУРА

Шкура- pellis; tergum (leonis; taurinum); spolium (leonis); reno,-onis,m; scortum; cutis,-is,f;• львиная шкура - leo inanis;

ШКУРА

ШКУРА. Искон. Фонетическое переоформление (ср. шквара из сквара, диал. шкелет из скелет и т. д.) из скура, восходящего к скора. См. скорняк.

ШКУРА

шку́ра[шкура]-рие, д. і м. -р'і

ШКУРА

сущ.жен.тир; волчья шкура кашкӑр тире; выделанная шкура тунӑ тир ♦ на своей шкуре узнать ху туссе кур; шкуру спустить тирне су, хӗнесе пӗтер

ШКУРА

імен. жін. родушкура

ШКУРА

сущ. жен. родашкіра

ШКУРА

• jehně (kůže)• kožešina• kožich• kožka• kůže

ШКУРА

Увидеть во сне шкуру какого-то животного - весьма благоприятный сон, сулящий погруженность в любимое дело и благосостояние.

ШКУРА

Увидеть во сне шкуру животного – весьма благоприятный сон, предвещающий увлеченность любимым делом и рост благосостояния.

ШКУРА

Если вам приснилась шкура какого-то животного, то вы будете полностью погружены в любимое дело и мысли о благосостоянии.

ШКУРА

-и ż skóra ділити шкуру невбитого ведмедя dzielić skórę na niedźwiedziu вовк в овечій шкурі wilk w owczej skórze

ШКУРА

ШКУРА - 1) веpхняя одежда, 2) женщина, получившая подаpки, но не заплатив.за них, соглас.на пол.связь

ШКУРА

шку'ра, шку'ры, шку'ры, шку'р, шку'ре, шку'рам, шку'ру, шку'ры, шку'рой, шку'рою, шку'рами, шку'ре, шку'рах

ШКУРА

шку'ра, шку'ры, шку'ры, шку'р, шку'ре, шку'рам, шку'ру, шку'р, шку'рой, шку'рою, шку'рами, шку'ре, шку'рах

ШКУРА

Шку́ра, -ри і (західне) шкі́ра, -ри; шку́[і́]ри, шку[і]р

ШКУРА

(мелкого животного) Fell, Haut

ШКУРА

Начальная форма - Шкура, единственное число, женский род, именительный падеж, одушевленное

ШКУРА

Шкіра, шкірчина, див. скіра

ШКУРА

• kailis (1)

ШКУРА

ks шкуркаnahka, talja

ШКУРА

پوست

ШКУРА

1. skóra;2. drań, bydlę, bydlak, bestia, kanalia;

ШКУРА

Шку́раngozi (-), juludi (-), ngara (-)

ШКУРА

ж. Fell n; Haut f (кожа); Balg m (целиком) шкурка (ж мех) — Fell n.

ШКУРА

шкура см. кожа || волк в овечьей шкуре, драть шкуру

ШКУРА

Шар Урка Рука Куш Курша Краш Акр Арк Кура Рак Шкура Шура Шурка

ШКУРА

cuir (brut), peau brute

ШКУРА

шкураСм. кожаволк в овечьей шкуре, драть шкуру...

ШКУРА

Fell, Haut, Pelz

ШКУРА

{N} կաշի մաշկ մորթ փոստ оленья шкура

ШКУРА

тері(снятая с лап зверя) пұшпақ

ШКУРА

Skind; læder

ШКУРА

ШКУРА — проститутка.

ШКУРА

Skinn; lær

ШКУРА

(мелкого животного) Fell, Haut

ШКУРА

шку́ра іменник жіночого роду

ШКУРА

шкура шк`ура, -ы

ШКУРА

{шку́ра} -рие, д. і м. -рі.

ШКУРА

lat. schuraшкура

ШКУРА

шкураж.см. <>

ШКУРА

шкура ж το τομάρι, το πετσί

ШКУРА

Скура

ШКУРА

āda; rāvējs, ierāvējs

ШКУРА

техн. кожа (шкура)

ШКУРА

см. отдельно кожа.

ШКУРА

кедь, киське

ШКУРА

тері-терсек

ШКУРА

шкура пӯст

ШКУРА

тері; қабық

ШКУРА

Hud, skinn

ШКУРА

шикі тері

ШКУРА

Шкура

ШКУРА

шкіра

ШКУРА

ტყავი

ШКУРА

скура

ШКУРА

шкура

ШКУРА

шкіра

ШКУРА

скура

ШКУРА

кожа

ШКУРА

тері

T: 278