ШЛЮБ

шлюб
род. п. -а "свадьба, женитьба, венчание", зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. ślub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ШЛЮЗ →← ШЛЮ

Смотреть что такое ШЛЮБ в других словарях:

ШЛЮБ

ШЛЮБ, у, ч.Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою.Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шл... смотреть

ШЛЮБ

ШЛЮБ, у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Щоб не розгубитись їм у білому світі, молодята твердо вирішили оформити свій шлюб (Дмит., Наречена, 1959, 197); Мій хазяїн був одружений з Іванкою, і від їхнього шлюбу народилася дівчина, що мала характер батька і красу матері (Ю. Янов., II, 1958, 152); Шлюбним законодавством встановлено, що тільки зареєстрований шлюб породжує права і обов’язки подружжя (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 15). Бра́ти (узя́ти, прийма́ти, при́йняти і т. ін.) шлюб; Іти́ (піти́, вести́, повести́, става́ти, ста́ти і т. ін.) до шлю́бу — одружуватися, вінчатися з ким-небудь. Звелів [король] збиратись в двірській каплиці, де він мав брати шлюб з Цеціліею (Н.-Лев., VII, 1966, 36); 3 ким гадала, шлюб не взяла, смутне мов серце (Коломийки, 1969, 216); Хоч і прийняли [Олена з Дем’яном] шлюб, та як не через божу волю, а через Явдоху та через її реп’яхи та кісточки сушеної жаби, так воно усе і пало прахом (Кв.-Осн., II, 1956, 223); Стояла тополя уся в серпанку, струнка і тремтяча, як наречена, що йде до шлюбу (Коцюб., II, 1955, 189); Сміялися ж ратієвці, коли пан, прикликавши Остапа та Оришку до себе, сказав: — Оце тобі, Остапе, за твою вірну службу і нагорода! Бери оцю дівку за руку та веди до шлюбу; повінчайтеся та й живіть щасливо… (Мирний, IV, 1955, 29); Громадя́нський шлюб див. громадя́нський; Зако́нний шлюб див. зако́нний; Зареєструва́ти шлюб див. зареєструва́ти; Кра́дений шлюб див. кра́дений; Морганати́чний шлюб див. морганати́чний; По шлю́бі —після одруження. Коли вони брались — і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало (Коцюб., II, 1955, 297); Реєстра́ція шлю́бу див. реєстра́ція; Реєструва́ти шлюб див. реєструва́ти; Факти́чний шлюб див. факти́чний; Фікти́вний шлюб див. фікти́вний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 491.... смотреть

ШЛЮБ

шлюб — родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою; клятвена обітниця, присяга; прийшов на зміну старовинному умика́нню або побра́нню (від бра́ти у знач. «умикати, викрадати»), яке відбувалося біля води або під великим деревом і справлялося дуже бучно, весело (звідси весі́лля); про древлян у літопису пишеться: браченѣе у них не быша, но умикаху у води дивіца»; пізнішим відгомоном умикання є поїзд молодого та його недопускання до хати молодої; також відголос цього звичаю бачимо у весняній грі горюду́ба (див.); відгомоном старого побрання є значення дієслова бра́ти «одружуватися з дівчиною чи жінкою, тобто брати з нею шлюб», пор. у Б. Грінченка: «Сьогодні прийде дядько, то я йому скажу, що тебе братиму»; у сучасному весільному обряді є ясні вказівки на стародавні способи побра́ння (відбивання, старе умика́ння, молодої весільним оточенням молодого, обрядовий викуп за молоду найближчому її оточенню); кажуть: «Бери жінку зблизька, а крадь здалеку» (відгомін взаємної згоди при заручинах і умикання, яке згодом замінилося ходінням нареченого за дівчиною, а потім приведенням дівчини до нареченого — звідси вислови узя́ти ді́вчину за́між і відда́ти ді́вчину за́між); згодом, коли молоді стали присягати в церкві одне одному на досмертну вірність і любов, побрання стало зватися шлюбом за згодою (від «слюбити»), тобто присягою; жартують: «Вступив у закон, як собака в цибулю»; однією з головних весільних обрядодій була шлю́бна ніч, яку на Поліссі називали молодо́ю ні́ччю. Краще в ставку потопати, як з нелюбом шлюб узяти (приповідка); Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати (пісня); у сполученнях: шлюб на ві́ру — від давнини дотепер — шлюб без церковного вінчання; вступа́ти в шлюб (в зако́н) = бра́ти шлюб — вінчатися. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 650-651.... смотреть

ШЛЮБ

ім (одруження, заміжжя, подружнє життя) conjugal state; marriage; matrimony; wedlock • взяти ~ (одружитися) to enter into a marriage; get married; marry; wed • взяти ~ удруге (одружитися вдруге) to remarry • реєструвати ~ to register a marriage • розривати ~ to divorce; break (discharge, dissolve) a marriage • руйнувати ~ to destroy a marriage • укладати ~ to contract a marriage • визнання ~у недійсним avoidance of a marriage • дозвіл на ~ licence for marriage; marriage licence • народжений поза ~ом born out of wedlock • рішення суду про розірвання ~у decree; (judgement) of divorce (of dissolution) • розірвання ~у divorce; breakup (dissolution) of a marriage • свідоцтво про ~ marriage certificate (lines) • укладання ~у celebration of a marriage • ~ між кровними родичами intermarriage • ~ між представниками різних національностей intermarriage; interracial marriage • ~ за контрактом marriage by a contract • ~ з розрахунку marriage of convenience • вимушений ~ enforced (forcible) marriage; [амер розм] shotgun marriage • дійсний ~ valid marriage • законний ~ lawful wedlock; legal marriage; marriage at law • заперечний ~ contestable (questionable, voidable) marriage • змішаний ~ mixed marriage • моногамний ~ monogamous marriage • недійсний ~ invalid marriage • незаконний ~ irregular marriage • незареєстрований ~ unregistered marriage • пізній ~ late marriage • полігамний ~ polygamous marriage • попередній ~ former (previous) marriage • ранній ~ early marriage • фактичний ~ de facto marriage • фіктивний ~ fictitious (sham) marriage • церковний ~ religious marriage • цивільний ~ civil marriage; common law marriage (union) • юридичний ~ de jure marriage... смотреть

ШЛЮБ

ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь трим... смотреть

ШЛЮБ

В кропиві шлюб брали.Про подружжя, що живе без шлюбу, нелегально.Коні на толоці без шлюбу живуть, спокійно пасуться і до церкви не йдуть.Глум з безшлюб... смотреть

ШЛЮБ

1) брак; (брачная жизнь) супружество 2) (вступление в семейный союз) женитьба; (обряд) бракосочетание, венчание, разг. венец брати, узяти шлюб (з ким) — вступать, вступить в брак (с кем), реже заключать, заключить брак (с кем); несов. и сов. сочетаться браком (с кем); венчаться, обвенчаться (с кем); (несов. и сов. - о мужчине) жениться (на ком); (о женщине) выходить, выйти замуж (за кого); (сов. - о мужчине и женщине) разг. пожениться свідоцтво про шлюб — брачное свидетельство, свидетельство о браке... смотреть

ШЛЮБ

-у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганатичний шлюб книжн. — офіційно не визнан... смотреть

ШЛЮБ

Marriage; matrimony, wedlock; поет. hymenцивільний шлюб — civil marriageнерівний шлюб — misallianceсвідоцтво про шлюб — certificate of marriage, marria... смотреть

ШЛЮБ

[szl'ub]ч.ślubодружитися — ślub wziąćцерковний / громадянський шлюб — ślub kościelny / cywilny

ШЛЮБ

-у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб.Морганатичний шлюб книжн. — офіційно не визнаний ш... смотреть

ШЛЮБ

сімейний союз чоловіка і жінки, в результаті якого виникають взаємні права і обов’язки по відношенню один до одного і дітей. В більшості сучасних країн потребує відповідного оформлення (реєстрації). англ. marriage; нім. Ehe f=, -n; угор. házasság; рос. брак.... смотреть

ШЛЮБ

【阳】 婚姻, 结婚Брати шлюб з … 与…结婚Розривати шлюб 离婚

ШЛЮБ

одруження, вінчання, вінець, партія, д. маріяш, ід. пута Гіменея, подружня спілка; (нерівний) мезальянс; (таємний) ІД. крадений шлюб; (на віру) співжиття.... смотреть

ШЛЮБ

род. п. -а "свадьба, женитьба, венчание", зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл.

ШЛЮБ

(шлюбна церемонія) одруження, (в церкві) вінчання, вінець, діал. женячка, (родинне життя) подружжя, союз, (лише жінки) заміжжя.

ШЛЮБ

шлюб:◊ вбра́тися як до шлю́бу = вбра́тися ◊ зайти́ пе́ред шлю́бом завагітніти, не перебуваючи у шлюбі (ср, ст)

ШЛЮБ

Визнаний законом, релігією чи традиціями подружній зв'язок чоловіка й жінки; основа родини.

ШЛЮБ

визнаний законом, релігією чи традиціями подружній зв'язок чоловіка й жінки; основа родини.

ШЛЮБ

lat. shlubeсвадьба, бракосочетание, женитьба; венчание; брак, супружество

ШЛЮБ

-у m ślub взяти (давати) ~ wziąć (dawać) ślub фіктивний ~ ślub fikcyjny

ШЛЮБ

ШЛЮБ м. южн. зап. свадьба, бракосочетание, венчанье.

ШЛЮБ

Свадьба, бракосочетание, женитьба; венчание; брак, супружество

ШЛЮБ

див. весілля

ШЛЮБ

браквінчанняодруженняподружжяшлюбшлюбний

ШЛЮБ

1) брак, супружество;2) венчание, бракосочетание

ШЛЮБ

брак вінчання одруження подружжя шлюб шлюбний

ШЛЮБ

Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу

ШЛЮБ

child marriage, espousal, marriage, matrimony

ШЛЮБ

брак————————шлюббрак

ШЛЮБ

шлюб іменник чоловічого роду

ШЛЮБ

Äktenskap

ШЛЮБ

Ekteskap

ШЛЮБ

Ægteskab

ШЛЮБ

шлюбм.венчание, брак

ШЛЮБ

Mariage

ШЛЮБ

Шлюб

ШЛЮБ

див. Таїнство Шлюбу

ШЛЮБ

ქორწინება

ШЛЮБ

шлюб, -у

ШЛЮБ

шлюб

ШЛЮБ ЗА РОЗРАХУНКОМ

marriage of convenience, mercenary marriage

ШЛЮБ У

імен. чол. родуродинний союз, співжиття чоловіка і жінки за взаємною згодоюбрак¤ цивільний шлюб -- гражданский брак

T: 140