Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
глек сущ., кол-во синонимов: 5 • глечик (2) • глёк (1) • гной (20) • кринка (11) • слизь (12) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА ро... смотреть
ГЛЕК, а, ч.1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині.Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів'я);[Голос Романю... смотреть
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею... смотреть
ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл…, 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу… (Корн., II, 1955, 192). ◊ Глек розби́ти —посваритися. [Омелько:] Нічого не розберу. Бачу тілько, що Варка з Гнатом глек розбили (К.-Карий, І, 1960, 271); — Ми колись побраталися. А потім.. наче розбили глек (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 69). 2. Сорт груш народної селекції. Глек. Чудовий місцевий літній сорт [груш], поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (Озелен. колг. села, 1955, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 81.... смотреть
-а, ч. 1) Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. •• Глек розбити — посваритися. 2) Сорт груш народної селекції.
II. "слизь, гной", из *глькъ, родственного предыдущему.IIII. род. п. глека "глиняный горшок", южн., зап. (Даль), укр. глек, др.-русск. гълькъ, род. п. гълька, откуда через различные выравнивания глек, гольк; см. Срезн.; Преобр. 1, 125. Последние формы затрудняют сближение Бернекера (1, 310) с глей.... смотреть
-а, ч. 1》 Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині.Глек розбити — посваритися.2》 Сорт груш народної селекції.
[hłek]ч.dzban
Є в глеку молоко, та голова не влазить.Жарт з бідного, який має глек, але не має молока.
імен. чол. родукувшин
Гарлачглечыкзбанзбанок
ГЛЕК, глечик м. южн. зап. гилек, кринка, горлач, балакир. Глек, слизь, см. глевь.
глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал. амфора.
= глечик 1) (глиняный) кувшин, кринка, крынка, горлач 2) в соч. - жовті глечики
Глек, гле́ка, гле́кові, у -кові; гле́ки, -ків, -кам
глек іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири гле́ки
див. глечик
див. глечик
【阳】 瓦罐
гарлачглечыкзбанзбанок
гарлач глечык збан збанок
Kruka
Mugge
Kande
глечик -а m dzbanek
глек, -а
დოქი
посваритися