Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
Деспера́ция. Відчай, розпука, деморалізація. Вічне наріканє на гнет польский, а рівночасно крайна байдужність до громадскої роботи, якої й само “Дѣло” не перечить, - се найлучший спосіб доводити нарід до десперациї, котра -як звістно - єсть також матер’ю нашого москвофільства. Ширячи таку десперацию поміж руским народом, “Дѣло” стає духовним союзником "Галичанина ” і помагає ширеню москвофільства (Б., 1895, 40, 1)// пол. desperacja - відчай, розпука.... смотреть
"отчаяние", Куракин (1707 г.); см. Христиани 21. Вероятно, через польск. desperacja – то же из лат. desperatio.