Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
КО́ВОРОТ¹, а, ч., заст.Ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин.З поля череда вертає, і десь у ковороті з... смотреть
ВОРО́ТА, БРА́МА, ВРАТА́ заст. уроч., ВОРІ́ТТЯ діал.; КО́ВО́РОТ заст., КО́ЛО́ВОРОТ заст. (ворота на вихідних вулицях села). Зінька побігла ворота відчин... смотреть
I -а, ч., заст.Ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин. II -а, ч., діал.Коловорот (див. коловорот II). ... смотреть
I -а, ч. , заст. Ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин.II -а, ч. , діал. Коловорот (див. коловорот II... смотреть
1. "шейный позвонок, затылок", с.-в.-р.; 2. "верея", сиб.; блр. коварат "колодезный журавль" (Малевич 178). Из ко- и ворот; см. Малиновский, РF 5, 117; Мi. ЕW 152; Петерссон, BSl. Wortst. 56.... смотреть
[koworot]ч.kołowrót
ко́ворот 1 іменник чоловічого роду ворота арх. ко́ворот 2 іменник чоловічого роду коловорот діал.
Ко́ворот, -ту; -роти, -тів
імен. чол. роду