МАТУРА

матура
мату́ра
"растение подмаренник, Galium bоrеаlе; его корень", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.), отсюда мату́рник "деревенский будничный сарафан из полосатого холста". Заимств. из фин. matara "Galium bоrеаlе"; см. Калима 164. Фин. слово – герм. происхождения; см. Сетэлэ, FUF 13, 67 и сл.; Торп 306. Это растение применяется как красный краситель.


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

МАТУХА →← МАТРОС

Смотреть что такое МАТУРА в других словарях:

МАТУРА

(Matura) — порт на Ю Цейлона, у устья Нильвелла Ганга, с крепкой цитаделью и 18635 жит. В окрестностях кокосовые пальмы, корица и драгоценные камни.

МАТУРА

Матура (Matura) — порт на Ю Цейлона, у устья Нильвелла Ганга, с крепкой цитаделью и 18635 жит. В окрестностях кокосовые пальмы, корица и драгоценные камни.<br><br><br>... смотреть

МАТУРА

МАТУ́РА, и, ж., зах.У гімназії – іспити на атестат зрілості.Наївшися трохи страху перед матурою, він дав собі слово пильнувати університетських студій ... смотреть

МАТУРА

Мату́ра:— випускний іспит після закінчення середньої школи [21;III]— Екзамен на атестат зрілості [XVIII] Але, вернувши до Парижа, він захорував, пролеж... смотреть

МАТУРА

Мату́ра. Іспит на атестат зрілості. Я була не менш вдоволена. Здавала саме письменну матуру, тішилася надією, що й усна піде незгірше, а що найкраще - я була нареченою професора... того, з години конверзації англійської мови! (Коб., Valse melancolique, 122)// пол. matura - 1) іспит на атестат зрілості, 2) атестат зрілості, свідоцтво про закінчення навчального закладу; порівн. матура, лат. - дореволюційний термін - останній іспит при закінченні ґімназії, що давав право перейти до університету (СЧС, 252).... смотреть

МАТУРА

ЕКЗА́МЕН (офіційна перевірка знань з якогось предмета), І́СПИТ, МАТУ́РА зах. (у гімназії — екзамени на атестат зрілості). Останній екзамен він складав ... смотреть

МАТУРА

мату́ра 1. шк. іспит у гімназії на атестат зрілості (ст): З трудом я завершив науку у львівській гімназії матурою і вписався в університет з наміром його закінчити, але не довелося з різних, як це кажуть, не залежних ні від мене, ні від університету причин (Селепко)||ослячий місток2. дитяча гра, під час якої кидали камінці на накреслені на землі поля і скакали за камінцями на одній нозі; класики (ст)... смотреть

МАТУРА

"растение подмаренник, Galium bоrеаlе; его корень", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.), отсюда матурник "деревенский будничный сарафан из полосатого холста". Заимств. из фин. matara "Galium bоrеаlе"; см. Калима 164. Фин. слово – герм. происхождения; см. Сетэлэ, FUF 13, 67 и сл.; Торп 306. Это растение применяется как красный краситель.... смотреть

МАТУРА

1. дійшлість, див. малолітній2. (шкільна) див. абітурієнт, градуант

МАТУРА

МАТУРА ж. олон. красный красильный корень, растен. Galium boreale, марена (не настоящая). Матурник м. красный сарафан домашней выделки и особого покроя, с откидными рукавами. Матуриться? новг. издеваться. <br><br><br>... смотреть

МАТУРА

-и, ж., зах. У гімназії – іспити на атестат зрілості.

МАТУРА

Застаріле слово, яким позначався іспит, що його складали після закінчення навчання в середній школі з метою підтвердження готовності учня до навчання у... смотреть

МАТУРА

ж.выпускны́е экза́мены в сре́дней шко́ле мала матура — экза́мен за четы́ре кла́сса гимна́зии велика матура — экза́мен на аттеста́т зре́лости

МАТУРА

-и, ж. , зах. У гімназії – іспити на атестат зрілості.

МАТУРА

іспит зрілості, атестат про середню освіту

МАТУРА

мату́ра іменник жіночого роду діал.

T: 187