ОРЧИК

орчик
о́рчик
"перекладина, валек для постромки пристяжной лошади", курск., южн., зап. (Даль), укр. во́рчик, блр. во́рчык. Через польск. оrсzуk (то же) из ср.-в.-н. ortschît – то же, нов.-в.-н. Ortscheit; см. Мi. ЕW 225; Маценауэр 265; Бильфельдт 291. Ср.-в.-н. слово образовано из оrt "острие, конец", schît "полено". Менее вероятно сближение с арча́к, орча́к (вопреки Преобр. I, 9, 659; см. также Р. Смаль-Стоцкий, РF 12, 422).


Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»

ОРША →← ОРЧАК

Смотреть что такое ОРЧИК в других словарях:

ОРЧИК

О́РЧИК, а, ч.Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжі; барок.Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньк... смотреть

ОРЧИК

"перекладина, валек для постромки пристяжной лошади", курск., южн., зап. (Даль), укр. ворчик, блр. ворчык. Через польск. оrсzуk (то же) из ср.-в.-н. ortschit – то же, нов.-в.-н. Ortscheit; см. Мi. ЕW 225; Маценауэр 265; Бильфельдт 291. Ср.-в.-н. слово образовано из оrt "острие, конец", schit "полено". Менее вероятно сближение с арчак, орчак (вопреки Преобр. I, 9, 659; см. также Р. Смаль-Стоцкий, РF 12, 422).... смотреть

ОРЧИК

О́РЧИК (дерев'яний або залізний валок, до якого прив'язують посторонки в упряжці), БА́РОК. Мирон похапки відчепив орчика од стельваги (Б. Харчук); Став... смотреть

ОРЧИК

як (мов, ні́би і т. ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т. ін., жарт. Дуже, надто і т. ін. — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах).... смотреть

ОРЧИК

-а, ч. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок.

ОРЧИК

О́рчик:— барок [27]— барок, дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки упряжі [48]

ОРЧИК

[orczyk]ч.orczyk

ОРЧИК

імен. чол. роду

ОРЧИК

-а, ч. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок.

ОРЧИК

див. вірьовка

ОРЧИК

див. барок

ОРЧИК

О́рчик іменник чоловічого роду населений пункт в Україні

ОРЧИК

О́рчик, -ка; -чики, -ків

ОРЧИК

о́рчик іменник чоловічого роду

ОРЧИК

(в экипаже) валёк

ОРЧИК

орчик, -а

ОРЧИК

Орчик, -у

T: 119