Смотреть больше слов в «Этимологическом словаре русского языка»
КАЯТТЯ́ (визнання своєї провини, вияв жалю з приводу якогось свого помилкового, небажаного вчинку), КА́ЯННЯ, РОЗКА́ЯННЯ, ПОКАЯ́ННЯ, ПОКУ́ТА, СПОКУ́ТА. ... смотреть
ПОКУ́ТА, и, ж.1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття.Нехай Рустем піде до батька, впаде йому в ноги і скаже: мій гріх, моя покута (... смотреть
-и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне ... смотреть
імен. жін. родурел.1. визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття2. покарання за вчинений злочин, провину3. церковне покарання за злочини а... смотреть
-и, ж. 1》 Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття.2》 Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін.3》 іст. Церковне... смотреть
Церковне покарання за гріхи у вигляді церковної заборони або наказу виконати певну кількість молитов, поклонів, здійснити паломництво, яке священнослужитель-сповідник накладає на каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів; єпитимія... смотреть
пуска́ти / пусти́ти ду́шу на поку́ту. Залишати кого-небудь живим; помилувати кого-небудь. (Ігнат:) Ой простіть мене, батечки!… Не буду! Простіть!… (Павло:) Чорт! (Ігнат:) Ой пустіть душу на покуту!.. (М. Костомаров).... смотреть
"панихида, траур", зап. (Даль). Из польск. роkutа, чеш. pokuta "покаяние; наказание"; см. Бернекер 1, 602; Маценауэр, LF 13, 174. Далее связано с кутать.... смотреть
[pokuta]ж.pokuta
Expiation, atonement, redemption; (покаяння) penance; (кара) penalty, punishment
(за гріх) покарання, кара; (дія) каяття, покаяння, покутування.
див. кара
Кара за гріхи, покаяння
поку́та іменник жіночого роду
-и ż pokuta, skrucha